Ненормований робочий день: визначення

Робочий графік з ненормованим днем

Ненормований робочий день – це особливий вид режиму робочого часу, який має на увазі додаткову роботу понад встановлену норму робочого графіка, якщо для цього виникає виробнича необхідність.

Чим відрізняється ненормований робочий день від понаднормової роботи?

Понаднормова робота має конкретні обмеження щодо своєї тривалості (максимум 4 годин на протягом двох днів поспіль і не більше 120 годин на рік). Ненормована робота не має ніяких обмежень – її тривалість залежить тільки від того, наскільки швидко можна завершити ту чи іншу робочу операцію.

Понаднормова робота оплачується додатково за встановленими тарифами. Ненормований робочий день компенсується додатковим відпусткою, тривалість якого не залежить від кількості відпрацьованих годин понаднормово. Зазвичай тривалість щорічної додаткової відпустки зафіксована в робочому контракті і становить не менше 30% часу від тривалості стандартного відпустки.

Умови про ненормований робочий день в обов’язковому порядку позначаються в робочому договорі окремим пунктом, і такий режим роботи узгоджується з кандидатом ще на співбесіді. Для понаднормової роботи таких вимог законодавством не висувається.
Особливості ненормованого робочого дня

Ненормованого робочого графіку характерна епізодичність. Це досить спірне питання, яке на практиці викликає чимало розбіжностей. Законодавець ніяк не визначив, що означає – епізодично працювати понад норму робочого дня. У Трудовому кодексі тільки значиться, що регулярні, тобто щоденні переробки – це порушення прав працівника, тому їх можна застосовувати тільки при необхідності. Під необхідністю мається на увазі виконання тих службових обов’язків, які зафіксовані в Трудовому договорі та Інструкції. Інших критеріїв оцінки епізодичності немає, що вигідно роботодавцям і викликає заперечення у підлеглих.

Розпорядження роботодавця з приводу додаткової роботи не вимагає викладу в письмовій формі або ознайомлення працівника з документом під підпис. Цей нюанс на законодавчому рівні ніяк не врегульовано, тому мається на увазі, що для виконання службових обов’язків понад нормованого робочого дня досить усного попередження від безпосереднього керівника.

В нормативних актах відсутній конкретний перелік професій, які можуть підпадати під режим ненормованого робочого дня. Роботодавець самостійно регулює це питання в межах організації і закріплює його в колективному договорі або іншому н.п.а.
Виконання трудових обов’язків в неробочий час можливо як до початку нормованого робочого дня, так і по його закінченню. Але заборонено залучати до наднормативної роботи у вихідний або святковий день.

...
ПОДІЛИТИСЯ: