Культура впливу на людину і маси як цінність

Коли мова йде про культуру впливу на маси і людини маси, мається на увазі така перетворювальна діяльність, як «обробка людей людьми». Ще К. Маркс і Ф. Енгельс писали про дві сторони перетворювальної діяльності, одна з яких – «обробка природи людьми», інша – «обробка людей людьми». «Обробка людей людьми» – найважливіша сфера життєдіяльності суспільства, як випливає з контексту «Німецькій ідеології», Маркс і Енгельс увазі під цим виховання та освіта членів суспільства, т. Е. Соціалізацію людини. Але розвиток форм суспільних зв’язків, технологій комунікацій (книговидання, засоби масової інформації, комп’ютерні, інформаційні мережі, глобальні системи зв’язку), орієнтованих на людину, дозволяє говорити про «обробці людей людьми», зайнятими в індустрії пропаганди, реклами, масової культури – індустрії виробництва певних цінностей і міфів. Ця індустрія впливає на людину, формує його світогляд, установки, настрій. Американський соціолог Б.Еренрейх характеризує професійний середній клас, до якого входять вчителі, журналісти, професори, інженери, лікарі, державні чиновники, як «фабрику ідеології та цінностей» США [13]. Ця «фабрика» забезпечує «обробку людей людьми».

У кінцевому рахунку це і є культура впливу на людину, яка об’єднує культуру матеріальну, що створює технічні засоби, і культуру духовну, яка створює духовні цінності і міфи. Причому саме технічні засоби дають можливість донести ці цінності і міфи до широких мас. Крім того, технічні можливості багато в чому визначають і суть створюваних духовних цінностей і міфів. Ці процеси нерозривно пов’язані з духовним виробництвом і духовним споживанням, поширенням духовних цінностей, а по суті, – з передачею інформації.

Поширення інформації підпорядковується своїм законам. Найважливіший з них – досягнення оптимального рівня інформації, так як максимальна інформація складна для суб’єкта, представляється йому хаосом, а мінімальна не дозволяє ефективно виконувати управлінські функції. Оптимальний рівень інформації забезпечує процес її відбору і поширення, яким займаються «спеціальні люди». Перехід від незнання до знання характеризується появою установки у свідомості, яка викликає впорядкованість у відборі інформації.

Поширення духовних цінностей як інформації, їх сприйняття людиною підкоряються відомим психологічним закономірностям комунікації. Ці закономірності пов’язані з проблемами уваги, мислення особистості, впливу стереотипів на сприйняття інформації, а також з проблемами зворотного зв’язку, психологічної структури, установок особистості та динамікою їх змін під впливом поширюваної духовної інформації, проблемами застосування принципів навіювання і переконання в процесі впливу на людину. Духовне споживання як задоволення духовних потреб людини у вигляді ідей, поглядів, художніх образів сприяє формуванню світогляду особистості, розкриття її творчих сил. Його, звичайно, слід розглядати не тільки як задоволення потреб людей. Поряд з цим споживання в суспільстві має певну заданість, спрямованість. Саме це дозволяє управляти процесом формування ціннісних орієнтацій особистості, її установок на духовні цінності. Духовне споживання безпосередньо пов’язане з процесом поширення духовних цінностей. Останнє потребує створення певних інститутів, матеріальної бази, засобів. Сюди входять всі форми навчання людини, діяльність засобів масової інформації, закладів культури, самодіяльних організацій.

А духовне споживання, в свою чергу, залежить від духовного виробництва. Наскільки розвиненим буде це виробництво, настільки насиченим духовне споживання. У сучасному суспільстві духовне виробництво – вагома і все більш розширюється частина суспільного виробництва. Воно пов’язане з діяльністю засобів масової інформації, з розвитком засобів зв’язку, кінематографічної і поліграфічній промисловості, електронно-обчислювальних комплексів, з діяльністю шкіл і вузів, культурно-освітніх установ і т. Д. Духовне виробництво сьогодні вимагає великих матеріальних витрат. Його розвиток і науково-технічний прогрес породжують нові форми духовного споживання. Це добре видно на прикладі появи Інтернету, нових комп’ютерних технологій. Сьогоднішнє духовне виробництво в силу своєї специфіки не “штучне», а масове в більшій своїй частині, у тій, що пов’язана з науково-технічними досягненнями. На цих досягненнях грунтуються телебачення, радіо, кіно, друк. Вони – база масової культури, яка користується найбільшим попитом.

Вся система духовного виробництва, розповсюдження та споживання духовних цінностей відноситься до тієї сфери життєдіяльності суспільства, яка іменується «обробкою людей людьми». Ця сфера якісно змінювалася на всьому протязі історії цивілізації і в різних типах суспільства. Але вона служить показником соціально-ідеологічного контролю мас, культурного прогресу суспільства.

Критерій соціально-ідеологічного контролю мас, культурного прогресу суспільства можна представити як відношення кількості людей, зайнятих обробкою інших людей, до кількості людей, зайнятих обробкою природи, т. Е. Працюючих в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Коефіцієнт, який виходить в результаті цього відношення, не що інше, як чисельний критерій соціально-ідеологічного контролю мас, культурного прогресу. Розглянемо це відношення на прикладі СРСР (табл. 1).

...
ПОДІЛИТИСЯ: