Конфлікти в прийнятті управлінських рішень

Керівництво організацією

Керівництво займає своє, особливе місце в теорії управління і соціології організації. Пол ним прийнято розуміти відносини, що виникають в процесі і з приводу управління. Принципи управління будуються на єдиновладдя, тобто влада, відповідальність, право приймати рішення і контролювати процеси надаються одній посадовій особі.

Керівник вважається особою персональної відповідальності. Ці відносини формують ієрархічну піраміду організації.

Оскільки влада і відповідальність цілком закріплені за одною особою (керівником), а він фізично не може виконувати такий обсяг функцій, то частину своїх повноважень він делегує підлеглим. Подібні дії формують вертикальні ієрархічні структури, з якої випливає специфіка двоїстої позиції будь-якого керівника, що накладає відбиток на його поведінку.

Ухвалення управлінських рішень є суттєвою проблемою будь-якої організації. Інтерес до цієї проблеми обумовлюється через те, що в рішеннях фіксується вся сукупність відносин всередині організації. Цілі, інтереси, норми і зв’язку переломлюються через подібні рішення. Повний цикл управлінської діяльності складається з підготовки і здійснення рішень, це і обумовлює центральність управлінських рішень в процесі керівництва організацією.

Конфлікти і обмеження прийняття рішень

В рамках прийняття управлінських рішень постійно возникаю ті чи інші напружені ситуації. Вони можуть бути пов’язані з долею людей залучених в дану діяльність людей. Часто зустрічається, що конфліктні ситуації, на деякий період часу паралізують процес прийняття рішень, що веде до ще більш глибоким конфліктів. Конфліктом вважається боротьба за цінності й претензії, як на певний статус, так і на владу, ресурси. Метою конфлікту є нанесення шкоди і знищення суперника.

Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих ідей, цілей, позицій, поглядів, думок двох і більше осіб.

Для працівника не представляється можливим врахувати всі теоретичні конфліктні ситуації. Процес накопичення досвіду роботи з конфліктами керівні кадри Піреллі можуть підготуватися до виникнення подібних ситуацій, і сприяє виробленню правильного і своєчасного вирішення, як по врегулюванню конфлікту, так і щодо прийняття грамотного рішення. Беручи будь-яке управлінське рішення, необхідно зважувати цінності, економічні фактори, наукову і технічну доцільність і оцінювати людський фактор. Ухвалення будь-якого рішення – саме по собі є компроміс між безліччю факторів.

Прийняти «правильне» рішення – означає вибрати альтернативу з безлічі можливих, яка допоможе оптимізувати загальні цінності.

Стратегія керівників в конфліктній ситуації

Напруги всередині груп можуть спостерігати як у вертикальній, так і в горизонтальній орієнтації. Ухвалення рішення по стратегії поведінки і прийняття рішення має спиратися на суть і напрям ситуації, що виникла. В умовах конфлікту дії керівників набувають наступні види:

  • Стратегія протиборства, що характеризується тим, що керівник намагається захопити командну роль і, за рахунок цього, отримати можливість диктувати шлях виходу із ситуації. Дана стратегія відбувається з позитивної мотивації успіху;
  • Стратегія співробітництва, в основі якої лежить отримання позитивного результату при врахуванні інтересів колег;
  • Стратегія компромісу характеризує дії керівника прагне досягти поставленої мети через встановлення добропорядних відносин з колегами. Керівник, в даному випадку, вибирає нейтральну позицію між протиборством і співпрацею;
  • Стратегія уникнення передбачає відхід керівника від відповідальності шляхом її перекладання на плечі колег;
  • Стратегія пристосування характеризується відсутністю активності та зацікавленості з боку керівника в досягненні намічених цілей.
Посилання на основну публікацію