Класифікація кейсів

Кейс (від англ. Case – випадок, обставина) – це опис ситуації або випадки, які використовують для навчання, оцінки та пошуку найбільш ефективного і/або швидкого рішення.

Формат кейсів

Формат кейса залежить від мети, яку переслідує його рішення. Це можуть бути і всього кілька пропозицій, і десятки сторінок тексту. Для більшої наочності в кейси часто включаються фотографії, діаграми, таблиці.

Також не існує певного стандарту уявлення кейсів. Вони можуть бути представлені в друкованому вигляді або на електронних носіях.

Класифікація кейсів

Кейси класифікуються за різними ознаками.

Для оцінки певних якостей використовується чотири типи кейсів.

Строгий або структурований кейс (highly structured case) являє собою короткий і точний виклад ситуації з використанням конкретних цифр і даних. Для його вирішення існує одне, максимум два правильних відповіді. Призначений для оцінки знання чи вміння використовувати одну формулу, навик, методику в певній галузі знань.
Неструктурований кейс (unstructured cases) представляють собою матеріал з великою кількістю даних. Це об’ємне завдання, виклад якого може займати до 50 сторінок, а робота над аналізом тривати до 20 годин. Призначений для оцінки стилю і швидкості мислення, вміння відокремити головне від другорядного, з’ясування навичок роботи в певній галузі. Передбачається кілька варіантів правильних рішень.

Першовідкривальний кейс (ground breaking cases) за обсягом матеріалу можуть бути самими різними. Тут важливий не правильну відповідь, а здатність до нестандартного мислення і висунення креативних ідей.

«Маленькі начерки» (short vignetts), що містять від однієї до десяти сторінок тексту і одну-дві сторінки додатків, які знайомлять тільки з ключовими поняттями, де при аналізі необхідно використовувати власні знання.

Іншим підходом у класифікації є поділ кейсів за ступенем складності. Тут розрізняються:

  • – ілюстративні навчальні ситуації-кейси, де на конкретному прикладі відбувається навчання алгоритму прийняття рішення в певній ситуації;
  • – навчальні ситуації-кейси, де необхідно в конкретний період часу виявити і сформулювати проблему, а потім самостійно прийняти рішення по її усуненню;
  • – прикладні вправи, де необхідно знайти шляхи виходу з конкретної ситуації.

Деякі дослідники вважають, що в класифікацію кейсів може входити шкала «Мертві і живі кейси». До «мертвим» вони пропонують віднести кейси, в яких міститься вся необхідна для аналізу інформація. У «живому» кейсі передбачається спочатку запропонувати мінімум інформації, щоб в процесі рішення виникла необхідність знайти нові додаткові відомості.

Відрізняються також кейси сюжетні (з включенням розповіді про події, що відбулися, діях окремих осіб і організацій) і безсюжетні, які представляють собою статистичні матеріали, розрахунки.

Залежно від суб’єкта кейси поділяються на три категорії:

  • – особистісні, де діють конкретні особистості, менеджери, політики, керівники;
  • – організаційно-інституційні, де діють організації, підприємства, їх підрозділи;
  • – багатосуб’ектний, де діють кілька суб’єктів.

Для класифікації має значення і те, що являє собою методична сторона кейса.
Вони можуть складатися з ряду питань, на які необхідно дати відповідь при вирішенні, чи являти собою кейси-завдання, які припускають формулювання завдання і її рішення.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Війна за таланти