Емоційний інтелект: визначення

Емоційний інтелект і його роль в ділових відносинах

Успіх в кар’єрі і розвитку людини як професіонала залежить не тільки від його досвіду, знань, навичок, освіти, а й від такої якості як емоційний інтелект. Емоційний розвиток в становленні особистості відіграє більш суттєву роль, ніж інтелектуальний розвиток.
Для порівняння, високий рівень IQ не гарантує успішного результату при досягненні цілей в бізнесі. У той час як високий рівень EQ – це майже гарантія успішності не тільки на роботі, але і в житті.

Емоційний інтелект – це здатність розуміти сенс виникають своїх і чужих емоцій, вміння контролювати свої емоції і керувати ними, здатність направляти свої емоції в допомогу розуму, і використовувати ці знання для розуміння причин виникнення проблем і можливості вирішувати ці проблеми.
Історія емоційного інтелекту

Таке поняття, як «емоційний інтелект» з’явилося недавно, в 1990 році після виходу наукової статті авторства Салоуея і Майера. Робота була присвячена пізнавальним здібностям людини, а також інформації про емоції.

З тих пір створено сотні тисяч інтернет-сторінок, присвячених цьому явищу, написано тисячі книг і статей, проведено велику кількість тренінгів з розвитку емоційного інтелекту, однак у кожної людини може бути своє власне розуміння цього питання.

Загальноприйнятого методу вимірювання емоційного інтелекту (як вимір IQ) поки не існує. Було створено кілька тестів, але розуміння своїх емоцій і своїх прихованих мотивів можна виміряти і проаналізувати самостійно, для того щоб дізнатися, чи можете ви ефективно взаємодіяти з навколишнім світом.

Рівні емоційного інтелекту

Умовно емоційний інтелект можна виміряти трьома рівнями:

1) Низький емоційний інтелект.

Коли людині властива низька самооцінка, пригніченість своїми емоціями, безпідставне відчуття провини, стан депресії. Якщо людина не може розібратися в собі і в причини своїх почуттів, значить, він не може розібратися зі своїми справами. Якщо у нього пригнічений настрій, значить, він не в змозі ефективно взаємодіяти із зовнішнім світом. Якщо у нього спостерігається низька самооцінка (особистий неуспіх, невдоволення собою) це тягне за собою соціальний неуспіх (його теж будуть недооцінювати, їм будуть незадоволені навколишні, і він нічого не досягне).

2) Розвинений емоційний інтелект.

Якщо людина здатна управляти своїми емоціями, значить, він може керувати і чужими емоціями. Наприклад, вчасно розгледіти невдоволення клієнта або начальства і виправити свою помилку або запропонувати кращий варіант вирішення завдання ще до того, як заперечення або критика будуть озвучені. Якщо людина вчиться керувати своїми емоціями, часом, мотивувати себе, значить, він також навчитися досягати деяких цілей і домагатися деяких успіхів.

3) Найвищий емоційний інтелект.

Це означає, що особисті емоції не мають ніякого впливу на їх носія, а чужі емоції піддаються абсолютному спостереження за ними. Така людина все ще продовжує відчувати певні емоції в залежності від обставин, але він уже самостійно вирішує, наскільки доцільно їх демонструвати в даний момент. Більше того, особистість з вищим рівнем емоційного інтелекту людина не тільки повністю контролює свої емоції, але і маніпулює ними. Наприклад, вміння демонструвати радість і захоплення в ситуації, коли всередині страх, занепокоєння або огиду – це характеристика високого емоційного інтелекту, а це значить, що успіх стає логічним наслідком будь-яких вчинків людини.
Треба зауважити, що ця шкала критеріїв – досить розмита, вона дає загальне уявлення про рівні розвитку емоційного інтелекту. Адже деякі події в житті можуть тимчасово перенести людини на рівень вище або нижче по ній.

ПОДІЛИТИСЯ: