Аналіз структури майна та джерел його фінансування

Раціональна структура майна з урахуванням оптимального співвідношення між позаоборотними і оборотними активами, їх окремими статтями, а також розміщенням їх у сфері виробництва або обігу істотно впливає на його фінансовий стан. Аналіз активів доцільно почати з загальної оцінки вартості та структури майна. У більшості випадків збільшення вартості майна взаимоувязано із зростанням обсягу реалізації продукції. При здійсненні інвестиційної діяльності тенденції зміни вартості майна необхідно аналізувати за кілька періодів часу, так як в одному може зрости його вартість, а зростання обсягу реалізації відбудеться в більш віддаленому часу.

Оцінку цих показників слід проводити з урахуванням галузевої приналежності підприємства і специфіки організації його виробництва. Висока частка необоротних активів, які мають низький ступінь ліквідності, заморожують на тривалий період ресурси підприємства, що негативно позначається на його платоспроможності.

Оцінка раціональності використання необоротних активів вимагає детального аналізу структури цієї частини майна. При цьому необхідно звернути увагу на технічний рівень оснащення виробництва, рух основних засобів (введення, вибуття, знос), співвідношення між невиробничими і виробничими фондами і зміна продуктивності останніх. На основі аналізу руху основних засобів згодом обґрунтовуються заходи, що сприяють їх більш раціонального використання.

Аналогічної оцінці підлягають і оборотні активи, які відіграють важливу роль у забезпеченні діяльності підприємства. Обсяг оборотних активів безпосередньо залежить від величини виробництва і реалізації продукції. Ефективність використання оборотних активів знаходить відображення у прискоренні їх оборотності та вдосконаленні їх структури. У зв’язку з чим при аналізі цієї групи активів доцільно:

1) оцінити загальну величину і кожну статтю оборотних средств_ісходя із змін обсягу виробництва або реалізації продукції. Для цього використовується такий показник, як швидкість обороту оборотних коштів. Збільшення швидкості оборотних коштів свідчить про зростання обсягу виробництва або дію чинника інфляції, а уповільнення їх обороту викликає необхідність у підвищенні величини оборотних коштів. Для визначення тенденцій оборотності оборотних активів розраховується коефіцієнт оборотності (Коб):

2) проаналізувати тенденції змін запасів, дебіторської заборгованості та обсягу грошових коштів.

Ефективність використання всіх ресурсів багато в чому залежить від джерел і методів їх фінансування, які відображені в пасиві балансу. Його аналіз доцільно починати з визначення співвідношення між власним і позиковим капіталом підприємства в динаміці.

Шляхом порівняння цих показників встановлюються зміни, т. Е. Збільшення або зменшення власного і позикового капіталу в загальному обсязі джерел фінансування за аналізований період. Висока частка позикового капіталу знижує фінансову незалежність підприємства, оскільки збільшує витрати на додатково залучаються фінансові ресурси. У кожному окремому випадку потрібна оцінка конкретної ситуації, що склалася на підприємстві з урахуванням стратегії його розвитку. Тому проводиться аналіз змін у структурі та обсязі власного і позикового капіталу.

Загальний висновок про раціональну структуру майна підприємства та джерела його фінансування можна зробити лише після проведення горизонтального аналізу. Головною його метою є дотримання «золотого» правила фінансування, яке свідчить, що необоротні активи повинні фінансуватися власним або постійним
2. Уддельний весзаемного капіталу капіталом (власний + довгострокові зобов’язання). Фінансовий стан вважається стійким, якщо обсяг постійного капіталу повністю покриває вартість основних засобів і частина оборотних активів, які тривалий час перебувають у запасах.

Аналіз найважливіших фінансових показників дозволяє оцінити результати господарської та фінансової діяльності підприємства, визначити його фінансове становище в конкретному відрізку часу. На основі результатів відповідного аналізу стає можливим наукове управління господарськими процесами, які забезпечують досягнення намічених і стратегічних цілей.

Посилання на основну публікацію