Вираз обличчя хворого

Вираз обличчя може бути звичайним, спокійним або мати особливості, які посилюються у міру перебігу захворювання (наприклад, страдницьке, «митри особа» та ін.). Страдницьке обличчя іноді називають обличчям Гіппократа. Воно спостерігається у хворих з розлитим перитонітом, перфорацією кишечника або шлунка, кишкової непрохідності, в агональному стані. При цьому всі риси обличчя загострені, очниці запалі, потьмяніли, згаслі очі, на лобі виступають дрібні краплі поту.
Своєрідно «митри обличчя» пацієнтів з пороками двостулкового клапана, частіше мітральнимстенозом (МС). Воно моложаво (гіпоксія тканин), ледь набрякле, з синім рум’янцем, фіолетово-синім кольором губ, кінчика носа і вушних раковин. Поширення ціанозу на спинку носа і щоки нагадує летить метелика («мітральна метелик»).
Певним своєрідністю відрізняється гарячковий особа: порушену вираз, яскраво-червоне забарвлення шкіри (рум’янець), блискучі очі.
Маловиразну, бліде, набрякле обличчя зі значними набряками повік, які ніби просвічують, характерно для осіб, які страждають патологією нирок (facies nephritica).
Особа Корвізара специфічно для хворих з тяжкою серцевою недостатністю. Воно відрізняється обрюзглого, тьмяністю злипаються очей, жовтувато-блідим з синюватим відтінком кольором обличчя, постійно відкритим ротом з ціанотичний губами, якими хворий немов ловить повітря.
Незвично виглядає обличчя пацієнта при базедової хвороби (тиреотоксикоз). Воно відрізняється багатством міміки, крайньої жвавістю. Відзначається витрішкуватість (екзофтальм), незвичайний блиск в очах, обличчя виглядає гнівним, роздратованим, а іноді переляканим.
Вираз обличчя хворих, що страждають мікседемою, на противагу виразу обличчя при базедової хвороби, характеризується змазаними, грубими рисами, одутловатостью, вузькими очними щілинами, тупим, часто безглуздим поглядом.

Посилання на основну публікацію