VII пара: лицевий нерв (n. Facialis)

В основному лицевий нерв складають рухові волокна, що беруть початок в покришці моста – в ядрі, розташованому в латеральної області ретикулярної формації дорсально від верхньої оливи. Верхній відділ ядра має двосторонню корково-ядерну іннервацію, а нижній – односторонню, т. Е. Пов’язаний з корою тільки протилежної півкулі. Волокна огинають ядро ​​відвідного нерва, утворюючи внутрішнє коліно лицьового нерва, тягнуться в вентральних напрямку і покидають стовбур в області мостомозжечкового кута. Потім проникають через внутрішній слуховий прохід в канал лицевого нерва (canalis n. Facialis, Фаллопій канал), де, повторюючи його вигин (зовнішнє коліно лицьового нерва), виходять через шилососцевидного отвір назовні. У каналі від основного стовбура відгалужується стремена нерв (n. Stapedius), що йде в барабанну порожнину до однойменної м’язі. Після виходу з черепа від лицьового нерва відокремлюються задній вушний нерв (n. Auricularis post.), Іннервують м’язи вушної раковини і потиличну м’яз, і двубрюшная гілка (r. Digastricus), що йде до заднього черевця двубрюшной м’язи і до шілопод’язичная м’язі. Віддавши ці гілки, лицевий нерв проникає в околоушную залозу, проходить через неї і утворює попереду зовнішнього слухового проходу сплетіння (plexus intraparotideus), від якого відходять гілки до мімічних м’язів обличчя.
Найбільш великі гілки лицьового нерва – скроневі (rr. Temporales), виличні (rr. Zygomatici), щічні (rr. Buccales), крайова гілка нижньої щелепи (r. Marginalis mandibularis), шийна гілка (r. Colli), иннервирующая підшкірну м’яз шиї (platysma). Другу порцію лицьового нерва, що складається з пучків чутливих (анімальних і смакових) і вегетативних парасимпатичних волокон, виділяють у самостійний проміжний нерв (n. Intermedius, нерв Врісберга). Периферичні чутливі нейрони проміжного нерва представлені псевдоуніполярного клітинами колінчастого вузла (gangl. Geniculatum), розташованого в каналі лицевого нерва.
Центральні відростки цих клітин направляються в мозковий стовбур і закінчуються разом з смаковими волокнами язикоглоткового нерва в ядрах одиночного шляху (nucl. Tractus solitarii) і в низхідному чутливому ядрі трійчастого нерва. До частини клітин колінчастого вузла з проміжного нерва підходять парасимпатичні волокна верхнього слюноотделительного ядра (nucl. Salivatorius superior), розташованого кзади і медіально від ядра лицьового нерва. Ці волокна мають відношення до іннервації підщелепної і під’язикової слинних залоз, слізної залози, а також залоз слизової оболонки м’якого піднебіння і носа.
Периферичні відростки власне чутливих клітин колінчастого вузла проходять здебільшого у складі барабанної струни, і в меншій кількості – в стовбурі лицьового нерва. Отделяющийся від колінчастого вузла великий кам’янистий нерв (n. Petrosus major) покидає канал лицьового нерва через бічну щілину і за допомогою анастомозів за системою трійчастого нерва (n. Lacrimalis) підходить до слізної залозі. Нижче відходження великого кам’янистого нерва відокремлюються і покидають канал лицьового нерва волокна стременного нерва. Ще нижче і більше назовні відходить барабанна струна, що включає смакові, секреторні і власне чутливі волокна, які, вплітаючись у структури язичного нерва (гілка n. Trigeminus), закінчуються смаковими рецепторами в слизовій оболонці передніх двох третин мови і секреторними – в підщелепної і під’язикової слинних залозах. Анімальних чутливі волокна, розташовані в барабанної струні, беруть участь в іннервації області вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, внутрішнього і середнього вуха, слухової труби (євстахієвої), мови і спайок губ (прозоплегія, прозопареза, від грец. Prosopus – особа).

Посилання на основну публікацію