Роль обличчя в житті людини

У суспільстві людей велике значення має спілкування між ними, яке відбувається або без слів, тобто нонвербальне спілкування (мовчки, лише поглядами, мімікою, жестами), або спілкування за допомогою мови тобто спілкування вербальне. Історично раніше з’явилося спілкування нонвербальне, що є притаманне також багатьом вищим тваринам.

Вважають, що мова відображає думки людини, а поза, зовнішній вигляд, фізичні риси тіла — світ почуттів, намірів. При цьому язик тіла, жестикуляція, міміка дають підсвідомі сигнали змін у поведінці, настрою, намірах тощо, які можна на відстані побачити та заздалегідь оцінити.

Число значень та позицій нонвербального спілкування за обсягом перевищує кількість термінів у словнику людини (їх приблизно відповідно 700 тис. та 600 тис., J. Ruesch).

При зустрічі ми оглядаємо один одного, починаючи з обличчя, і оцінюємо людину. Найголовнішим для нас є необхідність оцінити міру загальної небезпеки від цієї людини та можливий варіант подальших з ним стосунків, а саме: чи є схильність до нас, чи є контакт з нами, чи є ворожість або дружнє ставлення до нас, потрібно також визначити соціальний, інтелектуальний, психологічний фактор тощо.

Зовнішній вигляд людини, зокрема, загальна будова тіла, вигляд обличчя, поведінка і мова — усе це становить комплексну систему інформації про конкретну людину. І в кожному компоненті цієї системи, поряд із її віком, статтю, загальною будовою тіла, зростом, масою тіла, одягом, манерами, поведінкою, якістю і чистотою мови велику роль відіграє голова, обличчя, очі, губи, щоки, повіки, брови, зачіска, тобто всі частини щелепно-лицевої ділянки, бо саме обличчя дає найбільшу нонвербальну інформацію про кожну конкретну людину.

Обличчя людини — унікальне, індивідуальне, бо віддзеркалює внутрішній світ людини. Уніформність обличчя є небажаною, тому що вона не несе додаткової інформації про людину, його властивості, сприймається з настороженістю і зумовлена генетично.

Гетерогенність обличчя є дуже важливою, бо допомагає виживати виду.

Обличчя людини віддзеркалює загальну будову тіла, кісток і м’яких тканин, міміку та настрій, емоції, функції організму тощо. Тому дефекти зовнішності та деформації обличчя, тіла людини можуть порушувати взаємне порозуміння та контакт між людьми, психологічний стан людини та його самооцінку, вольові якості, оцінку людини іншою людиною, змінити уяву про людину в суспільстві, оточуючими, вплинути на стан людини в родині, суспільстві, порушити самореалізаиію людини в суспільстві, зменшити його працездатність тошо.

Лише деякі люди можуть витримувати постійне психологічне напруження, пов’язане із порушеннями їхньої зовнішності та не дозволяти наявному фізичному дефекту, деформації негативно впливати на їхнє життя. Ось чому вкрай важливо зберегти та відновити, у разі порушення, нормальний вигляд і тіла, і обличчя людини, яке має відповідати духовному, соціальному та інтелектуальному стану особистості.

Досягають цього різними доступними заходами та засобами. Серед них — реконструктивно-відновна, пластична та естетична хірургія щелепно-лицевої ділянки.

Посилання на основну публікацію