Профілактика інфекційних захворювань

Що таке інфекційні захворювання

Скільки часу існує людство, стільки ж супроводжують його інфекційні хвороби. Інфекційні захворювання – це велика група нозологічних форм хвороб, викликають їх специфічні збудники, ці захворювання заразні, після їх перенесення, як правило, формується специфічний імунітет. Інфекційні хвороби за поширеністю займають друге-третє місце серед інших хвороб в світі. За даними ВООЗ, приблизно 33% людей помирає від інфекційних хвороб. Кожна інфекція має свого певного збудника. Розвитку інфекційної хвороби сприяють три головні компоненти:

  • джерело інфекції
  • шляхи передачі інфекції
  • сприйнятливість організму до інфекції

Інфекційний процес має три стадії

  • взаємодія мікроорганізму з епітелієм
  • подолання факторів імунного захисту
  • токсична дія

За характером збудника інфекційні хвороби поділяються на хвороби, викликані: бактеріями, бактеріальними токсинами, вірусами, мікоплазмою, хламідіями, паразитами, грибками, гельмінтами.

Розрізняють три головні місця існування збудників інфекційних захворювань:

  • людина (антропонозні інфекції),
  • тварини (зоонозні інфекції),
  • навколишнє середовище (сопорозні інфекції).

За типом механізму передачі інфекції хвороби поділяються на:

  • кишкові інфекції
  • інфекції дихальних шляхів
  • трансмісивні інфекції
  • інфекції зовнішніх покривів

З моменту проникнення збудника в організм до появи перших симптомів має пройти певний час. Цей часовий проміжок носить назву інкубаційний період. Залежно від виду захворювання його тривалість може бути різною. Коли з’являються перші симптоми захворювання настає продроманний період. У цей період спостерігається слабкість, нездужання, головний біль, незначне підвищення температури тіла. Потім слід період розпалу, коли симптоми максимально виражені, його тривалість в залежності від інфекції може бути різною. Далі наплутає згасання клінічних проявів і потім слід стадія одужання (якщо інфекція не смертельна).

Профілактика інфекційних захворювань

Як вже було сказано вище інфекції завжди супроводжували і супроводжуватимуть людство. На зміну одним інфекціям будуть приходити інші. Збудники, як і всі інше на землі схильні до еволюції. На сьогоднішній день ситуація з боротьбою з інфекційними захворюваннями йде набагато краще, ніж десятки, і тим більше сотні років тому. Але на сьогоднішній день профілактика інфекційних захворювань не втрачає свою актуальність.

Профілактика – це комплекс заходів, який спрямований на боротьбу з поширенням інфекції.

За загальну профілактику в основному відповідає державні структури. Держава повинна забезпечити належний матеріальний рівень добробуту громадян, необхідний рівень медичного забезпечення.

За спеціальну профілактику несе відповідальність лікувально-профілактичні та санітарно-епідеміологічні установи.

По механізму впливу на причину інфекційного захворювання профілактика може бути специфічною і неспецифічною.

Специфічна профілактика інфекційних захворювань
Вважається що специфічна профілактика самий ефективніше спосіб боротьби з поширенням інфекційних хвороб. Суть цієї профілактики полягає в створенні імунітету до збудника хвороби в організмі людини. Таку профілактику також поділяють на три категорії:

  • активна
  • пасивна
  • пасивно-активна

Активна профілактика передбачає під собою вакцинацію.

Вакцинація – це введення в організм людини ослаблених (або мертвих) збудників хвороби для того що б сформувати імунну відповідь до захворювання.

Вакцини в свою чергу поділяються на:

  • живі – в цьому випадку в організм вводять ослаблені живі антигени збудників
  • інактивовані – в цьому випадку вводять вбиті антигени
  • молекулярні вакцини – в цьому випадку вводять анатоксин бактерій або вірусів
  • генно-інженерні – в цьому випадку вводяться антигени, які були отримані методом генної-інженерії
  • синтетична вакцина – в цьому випадку вводять штучно отримані ланки антигену.

Так само всі вакцина можна поділити на:

  • моновакцини, тобто ті, в складі яких тільки один антиген, вони захищають від однієї хвороби
  • полівакцини, тобто ті, в складі яких кілька антигенів, вони захищаю від декількох хвороб.

Пасивна профілактика полягає у введенні вже готової сироватки імуноглобуліну. Тобто в організм потрапляє вже готовий імунну відповідь до захворювання, така профілактика використовується у випадках епідемії, коли чекати поки виробляться власні антитіла немає часу.

Активно-пасивна імунізація полягає в змішуванні двох попередніх методів. При цьому в організм вводять і готові антитіла для того що б захистити організм безпосередньо в даний момент і антигени, під впливом яких незабаром буде сформований свій імунітет.

Неспецифічна профілактика інфекційних захворювань

Неспецифічна профілактика – це комплекс заходів, який допомагає зупинити поширення інфекції.

В першу чергу цей вид профілактики спрямований на виявлення та ізоляцію хворих. Карантин – це комплекс заходів спрямований на ізоляції хворих, контактних і носіїв від здорових людей.

До неспецифічної профілактики також відносять комплекс гігієнічних заходів. Наприклад, часте миття рук, використання медичних масок і рукавичок при догляді за хворими, провітрювання і кварцування приміщень, уникнення місць великого скупчення людей.

Дуже важливо підвищувати неспецифічну опірність організму. Для цього рекомендується раціональної харчування, багате вітамінами, мікро- і макроелементами, дотримання режиму праці та відпочинку, повноцінний сон, регулярні заняття фізичною культурою і спортом, систематичні прогулянки на свіжому повітрі, загартовування організму, відмова від шкідливих звичок.

ПОДІЛИТИСЯ: