Періоди ЛФК та режими рухової активності

У будь-якої хвороби можна виділити кілька періодів:

1) гострий, коли симптоми захворювання найбільш виражені;
2) відновлення;
3) одужання.

Відповідно і лікувальна фізична культура може мати ту ж періодичність:
1) щадний період, коли головне – це попередити виникнення ускладнень, застійних явищ. У цей час допускається переважно виконання дихальних і загальнорозвиваючих вправ в повільному або середньому темпі;

2) функціональний період, коли необхідно відновити втрачену функцію, а тому і кількість розвиваючих вправ збільшується, крім того, в комплекс вводяться спеціальні вправи;

3) тренувальний етап – передбачає відновлення всього організму, а тому під час заняття допускається перехід від одного темпу до іншого (від повільного до середнього і швидкому), перевага віддається спеціальним вправам.

Щоб було зрозуміліше, наведу приклад з переломом кісток. У період, коли на кінцівку накладено гіпс (іммобілізація кінцівки), можна робити вправи дихальні і загальнорозвиваючі, щоб стимулювати загальний обмін речовин для якнайшвидшого формування кісткової мозолі (зрощення кісток). Це щадний режим ЛФК. Після того як через 2-3 тижні гіпсова пов’язка буде знята, з’явиться необхідність повернути суглобам колишню рухливість, а тому в комплексі з’являються вправи спеціально для кінцівки, але виконуються вони в спокійному (середньому темпі), з періодичним відпочинком і з різних положень. Це функціональний період ЛФК. І ось настає день, коли рухливість кінцівки практично відновлена і потрібно виходити на роботу, але організм після тривалого періоду хвороби ослаблений, а тому й потрібні тренування: виси,-віджимання, дозована ходьба. Це і є тренувальний режим лікувальної фізкультури.

У лікувально-профілактичних установах (стаціонарах, санаторіях, профілакторіях, курортах), крім того, існують спеціальні режими рухової активності, в залежності від цих режимів і ЛФК буває різною.

У стаціонарах режими бувають:
1) щадний період ЛФК:
а) строгий постільний (повний спокій, коли не вирішується вставати навіть в туалет), при якому пацієнт не може обходитися без допомоги персоналу і родичів. Такий режим призначається, наприклад, після перенесеного інсульту;

б) постільний полегшений, коли руху (рухова активність) допускаються тільки в межах ліжка: можна перевертатися з боку на бік; сідати, звісивши з ліжка ноги; виконувати ногами руху, а також приймати їжу, сидячи в ліжку;

2) функціональний період ЛФК: а) напівпостільний режим, при якому дозволяється вставати з ліжка, ходити по палаті і в туалет, проте приблизно половину денного часу хворий повинен як і раніше проводити в ліжку, б) тренувальний режим ЛФК;

3) вільний режим: дозволяється все денний час проводити в русі (ходити, сидіти, стояти). У санаторіях (на курортах, у профілакторіях) режими рухової активності інші:
1) щадний режим (аналогічний вільному режиму в стаціонарі) допускає обмежену рухову активність: ходьбу по території санаторію протягом половини денного часу. Решту часу відводиться відпочинку в ліжку;

2) тонізуючий режим передбачає розважальні заходи (танці, екскурсії, плавання, прогулянки по околицях санаторію);
3) тренує режим: дозволено участь у всіх заходах, що проводяться в санаторії, включаючи тривалі прогулянки.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.