Невропатія верхніх альвеолярних нервів

Етіологія, патогенез. Причинами невропатії верхніх альвеолярних нервів можуть бути хронічний пульпіт і періодонтит, травма нервів при складному видаленні зубів, резекція верхівки кореня, видалення гранульоми або кісти, травматизація коронками (особливо фасеткового типу), хронічний гайморит, рубці й травма нерва при оперативних втручаннях на верхній щелепі, спиртово-новокаїнові блокади тощо.

Захворювання має два основні варіанти — ураження передніх або задніх верхніх альвеолярних нервів, рідше — середніх. У першому варіанті склеротичні процеси у підочноямковому каналі зумовлюють локалізацію болю в ділянці всіх зубів верхньої щелепи, окрім молярів. У другому — маніїїуляції в ділянці молярів спричинюють неврит заднього альвеолярного нерва (біль локалізований у ділянці молярів). Але здебільшого хворі скаржаться на біль у всіх зубах верхньої щелепи (це пояснюється наявністю анастомозів та нервового сплетення).

Клінічна картина. Скарги на біль і відчуття заніміння в зубах верхньої щелепи. Об’єктивно: анестезія або гіперестезія ясен верхньої щелепи й прилеглої ділянки слизової оболонки щоки. Електрозбудливість пульпи зубів верхньої щелепи знижена або відсутня.

При операціях на верхньощелепній пазусі, стенозі підочноямкового каналу страждають верхні передні й середні альвеолярні гілки, що іннервують різці, ікла, премоляри, тому заніміння буде проявлятися також на шкірі обличчя в ділянці іннервації підочноямкового нерва (крило носа, ділянка над ікловою ямкою, верхня губа).

Для невропатії верхніх альвеолярних нервів характерне тривале лікування. Чутливість може бути порушена протягом кількох місяців, а в деяких випадках не відновлюється зовсім.

Посилання на основну публікацію