Методи дослідження шлунка

Рентгенологічне дослідження
Дозволяє оцінити моторну та евакуаторну функцію шлунка. Дослідження проводиться з використанням контрастної речовини – сульфату барію, яким заповнюється шлунок, а потім проводять серію знімків. Оцінюють розміри, форму шлунка (збільшення шлунка іноді може бути пов’язано з наявністю стенозу воротаря), перистальтичні хвилі. Слизова оболонка в нормі – складчаста, згладжування складок зустрічається при атрофічних процесах (гастритах), симптом ніші, поглиблення слизової, заповнене контрастом, – ознака виразки шлунка. Навпаки неї зазвичай розташовуються конвергірующіе складки – симптом вказівного перста. Дефект наповнення виникає при розростанні поліпів на стінці шлунка. Злоякісні пухлини проявляються виникненням обриву складок. Ці ділянки ригідні, що не перістальтірует. Іноді можливе визначення рефлюксу – провідного симптому гастроезофагіальной рефлюксної хвороби.

Ендоскопічне дослідження
Проводиться за допомогою спеціального гастроскопу. Ендоскопічне дослідження дозволяє оцінити стан слизової: ерозії, виразки, їх розмір, кількість, глибина.
При дослідженні можливо взяття біоптату для дослідження і встановлення морфологічного діагнозу. Оскільки в етіології хронічного гастриту і виразки шлунка велике значення надається НР-інфекції, проводять посів для отримання культури і дослідження її чутливості до антибіотиків. В даний час широко використовуються морфологічний метод визначення НР-інфекції та швидкий уреазний тест.

Дослідження секреторної функції шлунка
Це дослідження проводиться за допомогою зондового дослідження шлункового соку. Після попередньої анестезії глотки в шлунок заводять тонкий зонд. З його допомогою отримують порцію шлункового соку, наявну в шлунку натщесерце. Потім через рівні проміжки часу витягають шлунковий сік (це базальна секреція). Через 1 год вводять пробний сніданок – м’ясний бульйон, відвар капусти, гістамін, пентагастрин (володіє перевагами гістаміну і позбавлений його недоліків). Отримана порція шлункового соку являє стимулюючу секрецію. Досліджують тощаковую порцію, базальну, стимульовану секрецію. Хімічне дослідження шлункового соку дозволяє визначити величину загальної та пов’язаної кислотності.

Посилання на основну публікацію