Менінгококкемія

Клінічна форма менінгококової інфекції, при якій крім загальнотоксичних проявів і уражень шкіри можуть страждати інші органи (очі, селезінка, легені, наднирники) і суглоби.

Хвороба починається раптово, гостро, з різкого підвищення температури тіла, ознобу, блювоти; нерідко виникають судоми і розлад свідомості. На початку другого дня хвороби з’являються висипання на шкірі – геморагічна висипка у вигляді неправильної форми зірочок, щільна на дотик, що виступає над рівнем шкіри. Висип локалізується по всій поверхні тіла, але рясніше – на шкірі дистальних відділів рук і ніг, сідницях, століттях. В особливо важких випадках можливий розвиток гангрени фаланг пальців рук, вушних раковин. Зворотний розвиток висипки залежить від просторості і характеру ураження шкіри.

У 3-7% хворих менінгококкемія протікає з ураженням суглобів (синовитов або артритів). Перебіг їх доброякісний. Можуть діагностуватися увеїти, плеврити, флебіти, ендо-, міо-і перикардити. Характерні ознаки нейротоксикозу (м’язова гіпотонія, менінгіальні симптоми, судоми, втрата свідомості), можливі кровотечі та крововиливи у внутрішні органи. У крові – декомпенсований ацидоз, гіперлейкоцитоз, лейкопенія говорить про несприятливому результаті хвороби. При відсутності адекватної та своєчасної терапії смерть настає через 12-24 годин від початку захворювання.

ПОДІЛИТИСЯ: