✅Лікувальна і декоративна косметика

Розвиток таких наук, як природознавство, гігієна, мікробіологія, біологічна хімія з одного боку, фізіологія, дерматологія і дієтологія з іншого, дозволяє постійно вдосконалюватися косметичним засобам, які ми активно використовуємо.

Історія косметики починається з найдавніших часів, коли вже первісні люди намагалися зробити свою зовнішність привабливішою.

Широко було розвинене застосування різних засобів для догляду та корекції вад у Стародавньому Єгипті та Китаї

Гален (близько 130-200 р.н.е.) Автор першого систематизованого підручника по косметиці. У своїх роботах Гален виділяв грим (косметику з метою маскування косметичних недоліків) і косметику для збереження природної краси, підкреслюючи зв’язок між косметикою і медициною.

Авіцена (980 – 1037 р .н.е.). Розробив діагностику і методику лікування косметичних захворювань шкіри і запропонував профілактичні заходи щодо їх попередження. Авіценна вважав, що багато косметичні недоліки шкіри пов’язані із загальним станом організму.

У середні століття розвиток косметики загальмувався аж до епохи Відродження.

З XVI століття вона знову набула широкого поширення в Європі, хоча мала скоріше декоративний, ніж лікувальний характер.

У середині XVIII ст. косметика стала розвиватися як сучасна наука – почалася ера наукових досліджень в косметичній області.

У 1806 р в Парижі вийшла книга «Енциклопедія краси», що містить поради, як зберегти «нев’янучу свіжість шкіри», як позбутися від зморшок.

З кінця XIX-початку XX століття косметологія як наука була остаточно сформована. Однак, не в якому разі не можна представляти її у відриві від своїх «коренів» медицини та естетики.

Глибока взаємозв’язок між станом організму людини і його естетичним виглядом, помічена ще древніми, не дозволяє сучасній людині ефективно вирішувати естетичні проблеми, не зачіпаючи медичної складової.

Всі сучасні косметичні засоби можна поділити на два основні класи:

  1. Декоративна косметика
  2. Лікувальна косметика (космецевтика)

До першого класу належать засоби, що коригують тільки зовнішній вигляд, т.зв. засоби макіяжу, грим. Поліпшення зовнішнього вигляду і стан шкіри людини при використанні цих засобів досягаються переважно завдяки фізико-хімічними властивостями компонентів цих засобів.

Завдяки застосуванню декоративної косметики можна прибрати «жирний блиск» шкіри, приховати дефекти (рубці, комедони, пігментні плями, набряки), «підкреслити» лінію очей, брів, губ і ін.

Про поліпшення фізіологічного стану шкіри, на яку наноситься декоративна косметика мови не ведеться. Більш того, тривале і, часом, непомірне використання декоративної косметики призводить до погіршення стану шкіри, її виснаження і часто до розвитку дерматитів.

Косметичні засоби, що належать до лікувальної косметики здатні не тільки зовні поліпшити стан шкіри, але і, працюючи на клітинному рівні, надають терапевтичний ефект, сприяючи поліпшенню харчування, корекції порушень в шкірі і, в ряді випадків, застосовуються дерматологами в лікуванні захворювань шкіри.

Лікувальна косметика підрозділяється по виду застосування на:

  • зовнішні засоби (96% від всієї космецевтіки)
  • парентеральні засоби (вводяться під шкіру, або внутрішньом’язово/внутрішньовенно)
  • ентеральні засоби (нутрікосметика)

На сьогодні грань між двома класами дуже тонка, тому що багато виробників декоративної косметики так само додають «лікувальні» компоненти в свої засоби, про що широко заявляють в своїй рекламі. Зворотного процесу, як правило, не відбувається, тобто виробники лікувальної косметики рідко пропонують декоративні засоби, а якщо і пропонують, то вартість їх засобів в рази відрізняються від популярного «мас-маркету».

Розглянемо на прикладі такого популярного компонента як гіалуронова кислота наскільки можна порівняти корисний ефект застосування в декоративних та лікувальних косметичних засобах.

Як відомо, гіалуронова кислота «привертає» до себе молекули води, сприяючи активному зволоженню шкіри.

При нанесенні гіалуронової кислоти на поверхню шкіри без відповідних «транспортних» компонентів (які сприяють її проникненню в глибші шари). Вона активно «висмоктує» воду з більш глибоко лежачих шарів шкіри на поверхню до епідермісу.

Таким чином, ефект досягнутий: зовні шкіра після застосування такого засобу виглядає краще!

Зворотною стороною медалі при частому застосуванні такої косметики є зневоднення і порушення харчування більш глибокого шару шкіри – власне дерми, що не може не позначитися на подальшому стані шкіри. Вона стає в’ялою, сухою. Існує навіть термін «перепаленого шкіра».

При застосуванні лікувальної косметики з тим же компонентом – гіалуроновою кислотою негативних наслідків не настає. Чому? В першу чергу тому, що гіалуронова кислота не залишається на шкірі, а проникає всередину. «Залучення» води відбувається не з верхніх шарів дерми, де її і так небагато, а з сітчастого шару і гіподерми, в яких вона міститься в достатній кількості.

Крім того, в лікувальній косметиці другого, третього покоління, як правило, містить не тільки гіалуронову кислоту, а й активні компоненти, які живлять шкіру на клітинному рівні.

Так звана «естетична ефективність», а по-простому кажучи, зовнішній вигляд шкіри від застосування декоративної косметики може бути вище, ніж від лікувальної, але, треба розуміти, що він досить короткочасні і може вести до погіршення стану шкіри в недалекій перспективі.

На закінчення, хотілося б сказати, що вибір косметичних засобів в повсякденному житті суто індивідуальний. Якщо Ви дійсно хочете чудово виглядати і зберегти свою шкіру здоровою, не зловживайте косметикою, своєчасно видаляйте її спеціальними засобами і використовуйте тільки якісну продукцію.

Допомогти у виборі правильних засобів догляду за шкірою Вам допоможе лікар дерматолог.

Посилання на основну публікацію