Комп’ютерна томографія

Клінічне використання комп’ютерної томографії почалося з середини 70-х рр. XX ст. Суть методу полягає у проходженні через тканини досліджуваного органу пучка рентгенівських променів, сприйманих з протилежного боку півкільцем детекторів. Це дозволяє на підставі математичних розрахунків, виконуваних комп’ютером, визначити коефіцієнт поглинання рентгенівських променів і обчислити щільність досліджуваних тканин. Висока ефективність в діагностиці різних захворювань головного мозку, безпека, швидкість виконання дослідження привели до широкого поширення комп’ютерної томографії в клінічній практиці.
Для оцінки показників поглинання рентгенівських променів служить так звана шкала Хаунсфілда. За ступенем убування коефіцієнта поглинання тканини розташовуються в послідовності: кістка – зсіла кров – сіра речовина головного мозку – біла речовина – ішемічний вогнище – свіжа кров – кістозна рідина – ліквор – набрякла рідина – жир – повітря.
Комп’ютерна томографія з великим ступенем вірогідності дозволяє визначити розміри, форму і локалізацію як вогнищевих уражень головного мозку (пухлини, кісти, гематоми, інфаркти мозку), так і дифузних (набряк, зовнішні і внутрішні атрофії і т. П.). Комп’ютерна томографія найбільш цінна в діагностиці пухлинних, судинних, запальних, дистрофічних, паразитарних та деяких інших внутрішньомозкових патологічних процесів, а також травматичних змін.
У той же час комп’ютерна томографія має ряд обмежень, пояснюється її недостатньою роздільною здатністю при розпізнаванні патологічних утворень малого розміру (<5 мм), наприклад в стовбурі головного мозку, і так званим феноменом усереднення щільності на межі середовищ з високими і низькими показниками поглинання. Крім того, багато захворювань, наприклад інфаркти мозку, деякі пухлини, запальні захворювання (енцефаліти), часом дають подібну картину при комп’ютерній томографії.
Існують спеціально розроблені програми, що підвищують можливості звичайної комп’ютерної томографії. Приклади таких методик – контрастне посилення зображення (з введенням рентгеноконтрастних речовин в судинну систему), комп’ютерна томографическая ангіографія, просторова реконструкція зображення і т. Д.

Посилання на основну публікацію