Кір

Кір – гостре інфекційне захворювання вірусної природи, що характеризується підвищенням температури тіла, інтоксикацією, катар верхніх дихальних шляхів і слизових оболонок очей, висипаннями плямисто- папульозного характеру.

Джерело корової інфекції – хвора людина. Вірусоносійство при кору не встановлено. Заразність хворого починається з останніх днів інкубаційного періоду і триває протягом катарального періоду та періоду висипань, з яких найбільш заразний катаральний період. З п’ятого дня висипань хворий не небезпечний для оточуючих.

Вірус у великій кількості потрапляє в навколишнє середовище у вигляді крапельок слизу при кашлі, чханні, розмові. Через предмети і третіх осіб інфекція не передається.
Природну сприйнятливість до кору можна вважати загальної – індекс сприйнятливості наближається до одиниці. У дітей перших трьох місяців життя несприйнятливість до вірусу кору природна, однак вона знижується до 6-10 місяцях.

Вхідними воротами інфекції при кору є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Далі вірус поширюється в підслизову і регіональні лімфатичні вузли і з третього дня захворювання надходить у кров (перша хвиля вірусемії). У цей період кількість вірусу невелике і може бути нейтралізовано введенням у- глобуліну, на чому заснована пасивна імунізація, що проводиться при контакті з кором. До кінця інкубаційного періоду в лімфовузлах і селезінці накопичуються віруси. Відбуваються їх фіксація і репродукція в клітинах ретикулоендотеліальної системи (в мигдалинах, лімфовузлах, селезінці, печінці). І катаральному періоді відзначається подальше наростання вірусемії. Вогнища запалення піддаються некрозу і відторгнення, що веде до звільнення вірусу і масивному виділенню його з екскретів в зовнішнє середовище. На слизових оболонках губ і щік з’являються патогномонічні для кору плями Філатова – Коплика. Запальний процес зачіпає не тільки слизові, а й підлеглі тканини.
У перебігу кору виділяють чотири періоди.

1. Інкубаційний період, який у хворих на кір триває від 9 до 17 днів, а у одержали у- глобулінопрофілактіку – до 21 дня.

2. Катаральний період триває 3-6 днів; характеризується інтоксикацією і катаральним запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, шлунково -кишкового тракту і кон’юнктиви. У хворих з’являються субфебрильна температура тіла, сухий нав’язливий кашель, закладеність носа з незначними виділеннями. На 2-3 день кашель посилюється, стає грубим, слизові оболонки щік виглядають гиперемованими, набряклими, соковитими, розпушений, плямистими. За 1-2 дні до висипань з’являється патогномонічний для кору симптом Філатова – Коплика – плями у вигляді дрібних білястий точок, оточених валиком гіперемії і локалізуються в області перехідної складки у малих корінних зубів, рідше на слизових оболонках щік, губ, ясен і навіть кон’юнктив. Може спостерігатися дисфункція шлунково -кишкового тракту.

3. Період висипання починається на 4-5 день хвороби і триває 3-4 дні. У хворих максимально проявляються симптоми інтоксикації і катаральних явищ, кашель посилюється, набуває грубий, гавкаючий характер. Висип з’являється протягом 3-4 днів, поширюється поетапно і послідовно переходить в пігментацію. Спочатку висип з’являється за вухами, на переніссі, обличчі, шиї, верхній частині грудей і плечей, потім – на тулубі, руках і ногах. Морфологічно висип плямиста і плямисто -папульозний. Повіки набряклі, губи сухі, в тріщинах.

4. У період пігментації стан хворого нормалізується, до 7-9 дня від початку висипань зникають катаральні явища, проте ще 3-4 тижні відзначається зниження всіх видів імунітету (корева анергия).
Розрізняють типову форму захворювання, що характеризується циклічністю і основними класичними симптомами, і атипову форму, що має істотні відхилення в симптоматиці і течії (абортивна, мітігірованная, стерта і безсимптомна).

Тяжкість кору визначається вираженістю симптомів інтоксикації, місцевих проявів та ускладнень. Розрізняють легку, середньотяжкі і тяжкі форми захворювання. Крім того, протягом кору може бути гладким і негладким, з розвитком ускладнень і нашаруванням вторинної інфекції.
До ускладнень кору по частоті появи відносяться:
власне корові ускладнення (ларингіти, трахеїти, бронхіти, пневмонії, діареї);
енцефаліт та менінгоенцефаліт;
вторинні ускладнення при кору (отити, пневмонії, ентерити та ін.)
Діагностика кору базується на клініко- епідеміологічних даних. Лабораторні методи діагностики використовуються рідше.

При аналізі периферичної крові в катаральному періоді відзначаються лейкоцитоз, нейтрофільоз і лімфоцитоз, в періоді висипання число лейкоцитів наростає, а еозинофілів і моноцитів знижено, швидкість осідання еритроцитів прискорена.
Перспективним методом діагностики кору є імуноферментний аналіз (ІФА), за допомогою якого визначаються антитіла до вірусу кору класу IgM і IgG. Виявлення протикорової антитіл класу IgМ завжди вказує на гостру коревую інфекцію, а антитіла класу IgG свідчать про перенесене захворювання.
Диференціальний діагноз проводять з ГРВІ, краснухою, скарлатиною, менінгококкеміей і алергічної екзантемою.

Основне значення в лікуванні кору надається створенню умов, що попереджають вторинне інфікування і виникнення ускладнень.
Необхідно гігієнічне утримання приміщення і хворого. Потрібно регулярно мити руки і обличчя, промивати очі кип’яченою водою або слабким розчином перманганату калію, полоскати рот після кожного прийому їжі. Призначаються постільний режим на весь період захворювання, рясне пиття, дієта молочно -рослинна, механічно і хімічно щадна, тепла, з великим вмістом вітамінів.
Медикаментозна терапія залежить від вираженості ускладнень: закопування в очі 20 % -го розчину сульфацила натрію, а в ніс – 2 % -го розчину протарголу, мікстура від кашлю, відвари трав. Антибіотикотерапію призначають при розвитку ускладнень, а також ослабленим і часто хворіють дітям. Лікування хворих на кір проводять, як правило, в домашніх умовах. Госпіталізація показана при важкому перебігу захворювання, ускладнених формах, дітям раннього віку.

Основне профілактичний засіб – активна імунізація, яку проводять живою коровою вакциною одноразово у віці одного року.
Профілактика протикорову у- глобуліном призводить до пасивного імунітету. Вона ефективна при появі кору в дитячих лікувальних установах, а також на 3-5 день після контакту з хворим.
Неспецифічні методи профілактики включають раннє виявлення хворих та їх ізоляцію на строк від початку хвороби до м’ятої дня від появи висипань.
Контактних дітей, які не отримали у- глобулінопрофілактіку, ізолюють на 17 днів, а отримали – на 21 день.

ПОДІЛИТИСЯ: