Інструментально-функціональні методи дослідження

У клініці застосовується безліч методів, що дозволяють досліджувати ті чи інші параметри функціональної активності різних органів. Ці методи можна умовно розбити на три групи. До першої групи належать методи, засновані на реєстрації біопотенціалів, що виникають у процесі функціонування органів: електрокардіографія, електроенцефалографія, електрогастрографія, електроміографія. Друга група об’єднує методи реєстрації рухової активності (кінетики) органів та її змін: балонна кімографа різних ділянок шлунково-кишкового тракту; верхівкова кардиография (реєстрація рухів верхівкового поштовху); езофагоатріографія (реєстрація коливань тиску в стравоході, що передаються з примикає до нього лівого передсердя); баллістокардіографія (реєстрація коливань людського тіла, обумовлених серцевими скороченнями і рухом крові по великих судинах); реографія (відображення змін опору тканин у зв’язку з динамікою кровообігу в них при серцевих скороченнях); спірографія і пневмотахометрия (відображення функції апарату зовнішнього дихання). Третю групу складають методи реєстрації звукових явищ, що виникають при рухах і скороченнях органів; в першу чергу це фонокардіографія, або запис звуків серця. Значно менше поширення отримали фонопневмофафія і фоноінтестінофафія (запис звуків, що виникають в легенях і кишечнику).

ПОДІЛИТИСЯ: