Функціональні особливості дихання у дітей

Механізм першого вдиху у новонародженого пояснюється тим, що в момент пологів припиняється пуповинної кровообіг. Парціальний тиск кисню (pO2) знижується, підвищується тиск вуглекислого газу (рСO2), знижується кислотність крові (рН). Виникає імпульс від периферичних рецепторів сонної артерії і аорти до дихального центру ЦНС. Поряд з цим в центр дихання йдуть імпульси від шкірних рецепторів, так як змінюються умови перебування дитини в навколишньому середовищі. Він потрапляє в більш холодне повітря з меншою вологістю. Ці дії також дратують дихальний центр, і дитина робить перший вдих. Периферичними регуляторами дихання є Хема – і барорецептори каротидного і аортального утворень.

Становлення дихання відбувається поступово. У дітей на першому році життя часто реєструється аритмія дихання. У недоношених дітей нерідко відзначається апное (припинення дихання).
Запаси кисню в організмі обмежені, їх вистачає на 5-6 хв. Тому людина повинна підтримувати цей запас постійним диханням. З функціональної точки зору виділяють дві частини дихальної системи: провідну (бронхи, бронхіоли, альвеоли) і дихальну (ацинуси з приводять бронхіолами), де здійснюється газообмін між атмосферним повітрям і кров’ю капілярів легень. Дифузія атмосферних газів відбувається через альвеолярно- капілярну мембрану через різницю тиску газів (кисню) вдихає повітрі і венозної крові, що протікає через легені по легеневої артерії з правого шлуночка серця.
Різниця тиску між альвеолярним киснем і киснем венозної крові становить 50 мм рт. ст., що забезпечує перехід кисню з альвеол через альвеолярно- капілярну мембрану в кров. З крові в цей час переходить вуглекислота, що також знаходиться в крові під великим тиском. У дітей значні відмінності зовнішнього дихання у порівнянні з дорослими внаслідок триваючого і після народження розвитку респіраторних ацинусів легенів. Крім цього у дітей є численні анастомози між бронхіолярного і пульмонального артеріями і капілярами, що служить головною причиною шунтування (з’єднання) крові, яка мине альвеоли.

Існує ряд показників зовнішнього дихання, які характеризують його функцію:
1) легенева вентиляція;
2) легеневий об’єм;
3) механіка дихання;
4) легеневий газообмін;
5) газовий склад артеріальної крові. Розрахунок та оцінку цих показників проводять з метою з’ясування функціонального стану органів дихання та резервних можливостей у дітей різного віку.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Хімічний опік стравоходу