Допомога при гострих станах

При нежиті дитині перед годуванням роблять туалет носа, очищаючи носові ходи за допомогою ватного джгутика, змоченого вазеліновим або іншим маслом. В окремих випадках, головним чином у дітей раннього віку, слиз з носових ходів і порожнини рота видаляють за допомогою електровідсмоктувача або спеціального пристосування. Після очищення носових ходів при необхідності закапують у ніс призначене лікарем лікарський засіб.

При ларингоспазме дитині необхідно надати негайну допомогу. Ларингоспазм виникає внаслідок раптового закриття голосової щілини. Дитина перестає дихати, шкірні покриви синіють. Потім ціаноз змінюється блідістю, на обличчі з’являються краплі поту. Напад закінчується розслабленням мускулатури гортані, дитина робить глибокий вдих, що супроводжується Ікан, і поступово дихання відновлюється. При ларингоспазме потрібно обприскати обличчя дитини холодною водою і поплескати його по щоках. Якщо дихання не відновлюється, мова отдавлівают вниз і витягають і починають проводити штучну вентиляцію легенів (ШВЛ).

При попаданні стороннього тіла в носовий хід і дихальні шляхи медичний персонал повинен швидко надати дитині кваліфіковану допомогу, оскільки найменше зволікання може призвести до повної їх закупорки і розвитку асфіксії (задухи).

При попаданні стороннього тіла в носові ходи одну ніздрю закривають, а дитину просять, сильно напруживши, висякатися. Якщо чужорідне тіло залишилося в порожнині носа, то його видаляє лікар.
При попаданні стороннього тіла в дихальні шляхи дитини грудного віку його слід перевернути вниз головою. Дитину старшого віку, якщо при кашлі чужорідний предмет не вдається видалити, медична сестра укладає животом на зігнуте коліно, низько опустивши голову дитини, і легко постукує рукою по спині. У будь-якому випадку необхідно викликати чергового лікаря. При відсутності ефекту дитину переводять в реанімаційне відділення для проведення бронхоскопії.

При задишці (скруті дихання з порушенням ритму і сили дихальних рухів) дитині надають в ліжку підняте положення. Під спину підкладають 2 – 3 подушки, звільняють від важкої ковдри і одягу. Необхідний постійний приплив свіжого повітря. За показаннями проводять інгаляції та оксигенотерапію з використанням зволожувача, дозатора кисню або кисневого монітора. Кисневий монітор створює під ковпаком задану концентрацію кисню.

При кашлі, який може бути як сухим, так і вологим з відділенням мокротиння, проводять заходи, що сприяють відходженню мокротиння. Дітям з сухим кашлем дають тепле пиття, наприклад молоко з гідрокарбонатом натрію (в стакан теплого молока на кінчику ножа додають питну соду). Показані також інгаляції настою звіробою (1 столову ложку трави настоюють 30 хв в 1 склянці окропу, потім проціджують і дають вдихати дитині за допомогою ручного інгалятора) і полоскання горла настоєм евкаліпта. При вологому кашлі для кращого відхаркування дають настої з кореня оману, трави термопсису, трави мати-й-мачухи або мінеральну воду «Боржомі» з теплим молоком. Для зменшення запальних явищ у верхніх дихальних шляхах використовують гірчичники, банки. Лікарські засоби, спрямовані на придушення кашльового рефлексу, застосовують тільки за призначенням лікаря.
При появі мокротиння медична сестра повинна звертати увагу на кількість виділень, його консистенцію, запах і колір. Наявність свіжої крові або прожилок крові свідчить або про легеневій кровотечі, або про кровохаркання. Про це необхідно негайно повідомити лікаря. Для кращого відходження мокроти застосовують так званий постуральний дренаж: хворому створюють вимушене положення тіла. При односторонньому процесі, наприклад у верхній частці легені, хворого кладуть на здоровий бік, в нижній частці – на живіт з опущеною головної частини ліжка. Постуральний дренаж проводять 2-3 рази на день по 20-30 хв.

Болі в грудній клітці під час глибокого вдиху можуть вказувати на ураження плеври. Для зменшення болю дитини, як правило, кладуть на хворий бік і добре вкривають. При підозрі на плеврит в діагностичних цілях проводять рентгеноскопію грудної клітини, при наявності випоту – пункцію, за свідченнями – бронхоскопію.

Допомога дитині при крупі здійснюють невідкладно. Будучи грізним ускладненням гострої респіраторної інфекції (ГРВІ), круп являє собою гострий стенозуючий ларинготрахеїт і найчастіше спостерігається у дітей дошкільного віку. Про крупі свідчать появи, як правило, у вечірній або нічний час приступообразного гавкаючого кашлю і утрудненого вдиху. При розвитку крупа треба негайно викликати лікаря і надати невідкладну допомогу: створити спокійну обстановку, забезпечити приплив свіжого повітря, дати тепле лужне пиття, провести відволікаючі місцеві процедури (ножні ванни, гірчичники на верхню частину грудної клітини). Ефективні інгаляції теплого вологого повітря. Після надання екстреної допомоги показана термінова госпіталізація. При розвитку задухи негайно проводять штучну вентиляцію легенів.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Чому болить низ живота?