Дентальна плексалгія

Виникає унаслідок ураження верхнього або нижнього зубного сплетення. Частіше зустрічається верхня дентальна плексалгія, оскільки у 50 % людей нижнє альвеолярне сплетення відсутнє.

Етіологія. Причинами виникнення є запальні процеси (альвеоліт, пульпіт, періодонтит, остеомієліт), нераціональне протезування, хронічний гайморит. На відміну від невропатії альвеолярних нервів, які не мають вегетативних волокон, ураження альвеолярного сплетення характеризується утягненням у процес великої кількості вегетативних волокон, що приходять до нього з крило-піднебінного вузла.

Незважаючи на назву (закінчення – алгія), це захворювання за клінічним перебігом має усі ознаки плекситу, або вегеталгії.

Клінічна картина. Захворювання характеризується постійним, ниючим, пекучим, розривальним болем з парестетичним компонентом у ділянці ураженого сплетення — у зубах та яснах верхньої щелепи з переходом на протилежний бік. Характерний хвилеподібний характер больового синдрому (періодично біль посилюється). Під час посилення больового синдрому спостерігаються вегетативні реакції (почервоніння шкіри половини обличчя).

У більшості випадків виникає іррадіація болю на інші ділянки обличчя (переважно в зони іннервації крило-піднебінного вузла: око, корінь носа, щока. Патогномонічним є зменшення болю у разі накушування на зуби (зведення зубів, вживання твердої їжі).

Діагностика. Основними ознаками дентальної плексалгії є хвилеподібний характер болю з відсутністю «світлого проміжку», а не пароксизмальний невралгічний, та відсутність тригерних ділянок. Біль у разі дентальної плексалгії під час вживання їжі зменшується, а в разі невралгії цей процес часто є тригерним фактором розвитку больового пароксизму. У разі дентальної плексалгії виникає біль під час пальпації перехідної складки (проекція альвеолярного сплетення) та характерна гіпестезія або гіперестезія ясен альвеолярного відростка.

Посилання на основну публікацію