Багато років тому ескулапи намагалися вирішити проблему власної безпеки від інфекційних захворювань, зокрема від:
- натуральної віспи;
- холери;
- сибірської виразки;
- сказу.
І лише наприкінці XIX століття Л. Пастер і Е. Дженнер почали проводити перші дослідження щодо створення та застосування запобіжних щеплень з мікробів.
Відтоді наука зробила крок далеко вперед, винайшли безліч різних препаратів для боротьби з небезпечними інфекціями: вакцини, анатоксини, фаги і сироватки. Сьогодні ми спробуємо визначити, чим відрізняється вакцина від сироватки і якими вони бувають.
Вакциною прийнято називати суспензію з ослаблених або вбитих мікробів або з їх компонентів, які при попаданні в організм людини починають виробляти антитіла саме до цього виду мікроорганізмів. Інакше кажучи, це біопрепарати, які призначаються для вироблення у людини імунітету до інфекційних захворювань.
Вакцини бувають декількох видів:
- Живі вакцини. Виготовляються на основі ослаблених штамів мікробів, які відрізняються закріпленою авірулентністю. Після введення в організм вакцинний штам починає розмножуватися, сприяє розвитку вакцинального інфекційного процесу, що згодом призводить до розвитку стійкого імунітету. До таких вакцин відносяться вакцини проти кору, краснухи, туберкульозу, поліомієліту, паротиту, туберкульозу.
- Корпускулярні вакцини. Складаються з ослаблених або вбитих мікробів (віріонів).
- Хімічні вакцини. Складаються з антигенних компонентів, отриманих з мікробної клітини.
- Рекомбінантні вакцини. Проводяться за допомогою методів генної інженерії, які дозволяють вбудовувати генетичний матеріал мікроорганізмів в дріжджові клітини, що відповідають за продукування антигену.
До сироваток належить препарат антитіл, що виробляється з сироватки крові тварин, які вже придбали імунітет до даного захворювання за допомогою вакцинації.
Сироватки бувають:
- Антитоксичні сироватки. Виробляються шляхом імунізації тварин токсинами і анатоксинами мікробів. Найчастіше такі препарати використовуються для лікування скарлатини, дифтерії, правця, газової гангрени, ботулізму та деяких захворювань, причиною яких є стафілокок.
- Антимікробні сироватки. Отримують при багаторазовій імунізації тварин ендотоксинами, бактеріями і фільтрами бактерій. Найбільш ефективними вважаються антитоксичні сироватки, вони практично миттєво знищують екзотоксини в організмі пацієнта. Антимікробні вважаються менш ефективними для профілактики захворювань, а тому використовуються значно рідше.
Виходячи з вищесказаного, ми можемо зробити висновок, що вакцина – це витяжка з убитих або ослаблених мікробів, у той час, як сироватка – це препарат, виготовлений із сироватки крові щеплених тварин, яка вже містить антитіла до даного типу мікроорганізмів.
Вакцина найчастіше використовується для довгострокової імунізації організму, сироватка надає короткочасний вплив.
Відмінність вакцини від сироватки полягає в наступному:
- Вакцина – це витяжка з убитих або ослаблених мікроорганізмів, яка при попаданні в організм сприяє виробленню антитіл до певного виду захворювань. Сироватка – це витяжка з крові вже щеплених тварин, вона вже містить у собі антитіла до даного захворювання.
- Вакцина використовується для профілактики інфекційних захворювань, сироватка найчастіше використовується для їх лікування.
- Вакцина починає діяти після закінчення певного періоду часу, сироватка діє практично миттєво.
- Вакцина викликає стійкий тривалий імунітет, сироватка діє короткочасно.