Аускультація

Аускультація. Теоретичне обґрунтування методу дослідження. Співвідношення між фізикальними і сучасними методами дослідження
Аускультація являє собою метод, заснований на вислуховуванні звуків над окремими ділянками людського тіла та аналізі результатів. Аускультація може проводитися безпосередньо, без використання спеціальних інструментів, прикладанням вуха до цікавого ділянки тіла, а також з використанням спеціальних інструментів – стетоскопов і фонендоскопів. Діяльність органів зазвичай супроводжується звуковими явищами. Звук – це хвиля, коливання повітряних мас, він проводиться на поверхню тіла, звідки звукові явища і вислуховуються досліджують. При використанні фонендоскопа або стетоскопа звукові коливання не розсіюються, а навпаки, уловлюються і передаються за допомогою трубок фонендоскопа безпосередньо в слуховий апарат. Основною умовою для проведення аускультації є створення максимально можливої ​​тиші в приміщенні, де проводиться дослідження. При проведенні аускультації пацієнт може лежати або сидіти. Фонендоскоп щільно прикладають до шкіри для найкращого вислуховування. Зазвичай вислуховування провадиться над легенями – під час вдиху або видиху при проходженні повітря по дихальних шляхах створюються дихальні шуми (фізіологічні і патологічні – хрипи, крепітація, шум тертя плеври). Не менш часто вислуховують звукові явища в серці, що виникають при русі крові під час серцевих скорочень (фізіологічні – тони, патологічні – шуми). Деякі шуми вислуховуються в положенні лежачи на лівому боці або після фізичного навантаження. Для кращого вислуховування серця хворого можна попросити затримати подих. Іноді хворого просять покашляти: після кашлю шум тертя плеври зберігається, а хрипи можуть пропадати.
Аускультація легенів і серця має величезне значення в діагностиці захворювань бронхолегеневої та серцево-судинної систем. Дані, отримані при аускультації серця, відповідають даним фонокардіограмми, зареєстрованим графічно.
Аускультація також застосовується для вислуховування кишкових шумів і шуму тертя очеревини, шумів над патологічно зміненими судинами (при стенозі і аневризмі артерій).
Теоретичні знання і досвід вкрай важливі при проведенні аускультації. При грамотному застосуванні цей метод у поєднанні з іншими клінічними методами дослідження дозволяє правильно поставити попередній діагноз в переважній більшості випадків, не вдаючись до інструментальних методів дослідження. Застосування лабораторних та інструментальних методів тільки підтверджує і уточнює поставлений діагноз. Аускультація незамінна при виявленні патології серця під час профілактичних оглядів. Цим методом повинні досконало володіти лікарі загальної практики, оскільки саме вони вперше стикаються з хворими з ревматичними вадами серця, які не мають клінічних проявів, з хворими із захворюваннями легень.

...
ПОДІЛИТИСЯ: