Стратегія інтегрованого зростання

Загальна характеристика стратегії інтегрованого росту

На практиці застосовуються стратегії бізнесу, які називають базисними або еталонними.

Базова стратегія – це фундаментальна стратегія розвитку компанії, яка визначає зростання, скорочення або фіксацію діяльності компанії на колишньому рівні. Зростання або згортання бізнесу в даному випадку оцінюється за показниками обсягу реалізації товарів не в вартісному, а в натуральному вираженні.

В основі еталонних стратегій лежать п’ять основних елементів:

  • товар;
  • ринок;
  • галузь;
  • позиції компанії всередині галузі;
  • технологія.

Одним з базисних стратегій є стратегія інтегрованого зростання. Вона застосовується у випадках, коли сильна компанія прагне розвиватися за допомогою розширення своєї
Стратегія інтеграційного зростання – це бізнес-стратегія, яка передбачає додавання нових структур (бізнес-одиниць) за допомогою придбання власності або розширення зсередини.

В обох варіантах відбувається зміна положення компанії всередині галузі. Також здійснюються організаційні зміни на підприємстві.

Розрізняють декілька варіантів стратегії інтеграційного зростання:

  • стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
  • стратегія вперед йде вертикальної інтеграції;
  • стратегія горизонтальної інтеграції;
  • стратегія комбінованих дій по інтеграції.

Стратегія зворотної вертикальної інтеграції

Вертикальна інтеграція назад має місце, коли компанія прагне отримати контроль над сировинними підприємствами. Такий контроль гарантує стабільність поставок, якість і вартість кінцевого виробу. Також такий підхід дозволяє вертикально-інтегрованої корпорації підвищити власний обсяг додаткової вартості.

Стратегія зворотної вертикальної інтеграції або регресивна стратегія орієнтована на зростання і розвиток компанії за рахунок придбання або посилення контролю над постачальниками.

Регресивна інтеграція – це отримання відповіді на питання: самостійно виробляти сировину і матеріали для виготовлення продукції або отримувати від постачальників? Така форма інтеграції застосовується для стабілізації або захисту стратегічно важливих джерел постачання та зниження залежності підприємств від постачальників.

Такий політика ефектна як спосіб боротьби з нестабільними поставками і залежністю від великих постачальників. У деяких випадках такий зворотний інтеграція використовується компаніями, коли їх постачальники не можуть забезпечити достатню якість сировини і матеріалів.

Переваги стратегії інтеграції назад:

  • поставляються ресурси складають основну частину собівартості готового виробу компанії;
  • легке освоєння технологічних навичок;
  • об’єднання в велику кількість ланок ланцюжка цінностей призводить до можливості диференціації завдяки додаванню товару характеристик, що підсилюють значущість для споживача;
  • можливість економії на масштабах виробництва як у постачальницьких компаній, так як необхідний обсяг виробництва занадто великий.

Стратегія вертикальної інтеграції

Такий вид інтеграції означає скорочення кількості посередників між товаровиробником і кінцевим покупцем. Стратегія вперед йде вертикальної інтеграції дозволяє компанія перекуповувати посередницькі фірми, наймати новий персонал, який буде займатися продажами товарів. Також можна відкрити фірмові торгові точки.

Інша назва стратегії – прогресивна. Вона виражається в зростанні і розвитку підприємства за рахунок посилення контролю над бізнес-одиницями, які перебувають між компанією і кінцевими покупцями, т.обто над системами розподілу продукції.

Відсутність контролю над продажами може привести до накопичення товарних залишків на складі, частою недозагрузке виробничої потужностей. Це в свою чергу веде до нестабільності виробничого процесу і неможливості отримання економії.

Така форма інтеграції ефективна, коли на ринок перенасичений фірмами -посередники і компанії важко знайти надійного партнера.

Стратегія горизонтальної інтеграції

Стратегія горизонтальної інтеграції передбачає зростання і розвиток компанії шляхом приєднання конкуруючих підприємств, тобто купівлі активів організацій, які спеціалізуються на тій же галузевої ланцюжка цінностей.

Компанії можуть функціонують на різних ринкових нішах. При інтеграції створюються нові конкурентні переваги.

Метою горизонтальної інтеграції є посилення становища підприємства в галузі завдяки поглинанню або злиття з конкурентами або встановлення контролю над ними.

Причини вибору стратегії горизонтальної інтеграції:

  • зв’язок горизонтального інтеграції з ростом в галузі;
  • посилення конкурентної переваги за рахунок економії масштабу;
  • надлишок фінансових і трудових ресурсів дозволяє управляти об’єднанням.

Переваги стратегії горизонтальної інтеграції:

  • економія на масштабі;
  • територіальне розширення ринку;
  • мінімізація ризику конкурентної боротьби;

розширення асортименту товарів і послуг.

Стратегія комбінованих дій по інтеграції

Дана стратегія передбачає посилення контролю як над постачальниками, так і над структурами виробництва. Крім цього компанії здійснюють одночасні дії з поглинання та злиття з конкуруючими компаніями.

Комбіновані стратегії застосовують зазвичай багатогалузеві компанії. Одночасно можна реалізувати кілька стратегій. Підприємства дотримуються певної послідовності в реалізації обраних стратегій зростання та розвитку.

Поєднання стратегій горизонтальної та вертикальної інтеграції дозволяє компанії отримати повний контроль над посередницькими структурами, постачальниками і конкурентами.

У деяких випадках комбіновану стратегію називають портфельною, так як вона визначає рівень і характер інвестиційних складень компанії, встановлює розміри інвестицій в кожну з бізнес-одиниць. Це означає формування певного складу і структури інвестиційного портфеля підприємства.

Посилання на основну публікацію