Рівні маркетингу

Рівні управління маркетингом на підприємстві

Виділяють два рівня управління маркетингом в компанії:

  • стратегічний;
  • тактичний.

Стратегічний рівень – це довгострокове планування взаємовідносин підприємства і ринку. Це узгодження внутрішньої і зовнішньої середовища роботи компанії, план досягнення поставлених цілей. План відображає елементи маркетингу-мікс, виробничий потенціал і фінансові ресурси

На даному рівні розробляються основні стратегії маркетингу:

  • проникнення на нові ринки;
  • Розробка та впровадження нового товару на ринок;
  • вдосконалення організаційної структури компанії;
  • взаємодія з компаніями, що володіють досвідом успішної роботи на цільових ринках.

На етапі стратегічного планування підприємство визначає, що вона буде робити і чи буде попит на дану продукцію.

Якщо компанія виробляє безліч товарів під різними марками, різних асортиментних груп, то для кожної позиції складається окремий план. У сукупності всі плани складають загальний план маркетингу підприємства.

Маркетинговий план складається з наступних розділів:

  • опис поточної маркетингової ситуації;
  • опис проблем, постановка цілей та завдань;
  • визначення небезпек і можливостей;
  • розробка стратегії маркетингу;
  • програма маркетингових заходів;
  • контроль.

Тактичний рівень управління маркетингом або маркетингова тактика передбачає формування споживчого попиту на товари компанії.

На даному рівні проводяться різні маркетингові заходи, спрямовані на реалізацію стратегії маркетингу:

  • дослідження ринків для формування попиту і стимулювання збуту;
  • аналіз товарів та управління їх номенклатурою для максимального задоволення потреб споживачів;
  • прямі контакти з покупцями;
  • участь у виставках;
  • розширення номенклатури товарів;
  • навчання персоналу;
  • цінова політика;
  • проведення рекламних акцій;
  • адаптація товару до вимог споживачів.

Головне завдання тактичного рівня – це пошук найкращого рішення для споживача і підприємства.

Рівні маркетингу: мікромаркетинг, макромаркетинг, глобальний маркетинг
Розрізняють три рівні маркетингу:

  • мікромаркетинг;
  • макромаркетинг;
  • глобальний або міжнародний маркетинг.

Виділення рівнів маркетингу дозволяє керівникам компаній і їх підрозділів пильніше відстежувати будь-які зміни у зовнішній і внутрішньому середовищі, і, як наслідок, задовольняти постійно мінливі потреби клієнтів на якісному рівні.

Під мікромаркетингом розуміється ринкова діяльність компанії. На цьому рівні виділяють внутрішній і зовнішній маркетинг. Внутрішній маркетинг передбачає організацію роботи співробітників власного маркетингового підрозділу. Зовнішній маркетинг – це рух товару від виробника до споживача, організація взаємовідносин зі споживачами, торговими посередниками, а також дослідження ринку.

Мікромаркетинг – це розробка маркетингових стратегій для одного сегмента ринку або для індивідуальних споживачів. Звідси головна перевага Мікромаркетинг полягає в можливості розробки пропозицій для ринку з урахуванням вимог окремих покупців. Ключове правило – не порушення прав споживачів і нерозголошення особистої інформації.

Макромаркетинг передбачає участь державних установ, галузевих і регіональних організацій в управлінській, дослідницькій та контролюючої діяльності на ринку. Іноді його називають масовим маркетингом.

Макромаркетинг заснований на оцінці та усвідомленні потреб на рівні суспільства, виявленні впливу цих потреб на яких вживає держава рішення.

Даний рівень маркетингу – основа зростання конкурентоспроможності продукції на державному рівні:

  • збереження і розвиток пріоритету в досягнутих сферах діяльності (розробка та виробництво озброєнь, космічної техніки);
  • інвестиції в галузі, де є передумови і умови виготовлення конкурентоспроможних товарів (необхідна незалежна оцінка конкурентоспроможності нових товарів);
  • нормативне забезпечення конкурентоспроможності товарів.

Глобальний або міжнародний маркетинг – це діяльність компаній на світовому ринку.

Підприємства виходять на зовнішній ринок зі своєю продукцією або адаптованої під вимоги зарубіжних споживачів. Компанія вибирає кілька стратегій діяльності на зовнішніх ринках:

  • прямий і непрямий (через посередників) експорт товарів;
  • спільне підприємництво (створення обов’язкового партнерства: ліцензування, франчайзинг, управління за контрактом, підрядне виробництво, відкриття підприємств спільного володіння);
  • пряме інвестування (створення складального виробництва за кордоном і відкриття повністю виробничого підприємства на міжнародному ринку).

Рівні стратегії маркетингу

В рамках розробки стратегії маркетингу виділяють ряд рівнів:

  • регіональний рівень;
  • рівень сфери інтересів;
  • функціональний рівень.

На регіональному рівні враховуються інтереси і демонструються стратегічні цілі регіональної політики. Основні маркетингові задачі:

  • підвищення рівня життя і добробуту населення і регіону;
  • зростання інвестиційної привабливості;
  • забезпечення регіону необхідними ресурсами;
  • розвиток житлово-комунальної та бізнес інфраструктури;
  • зміна політичного, соціально-економічного та екологічного клімату в регіоні.

Рівень сфери інтересів – це стратегічне планування для найбільш важливих регіональних ринків. Також на даному рівні здійснюється план залучення цільових покупців регіону. Результат такого планування – це бізнес-портфель регіону, який включає всі напрямки діяльності, засновані на потенціалі компанії і наявних ресурсів.

Третій рівень полягає в розробці маркетингової стратегії по залученню певних цільових сегментів або виходу регіональних компаній на федеральний або міжнародний ринок. Основні інструменти функціонального рівня – позиціонування, виявлення цільової аудиторії і комплекс маркетингу.

Посилання на основну публікацію