Комунікації і комунікаційний процес

Обмін інформацією між людьми називається комунікація. Вона присутня у всіх видах управлінської діяльності, тому комунікації є за своєю суттю сполучною процесом. Головна мета комунікацій – забезпечити розуміння інформації, яка є предметом обміну.

Розрізняють такі види комунікацій:

  • між організацією і зовнішнім середовищем;
  • внутрішньофірмові;
  • офіційні;
  • неформальні (чутки);
  • неофіційні (газети, телебачення).

У малій організації, де власник є одночасно і працівником, комунікація тільки зовнішня. Навіть власникам невеликих підприємств потрібен інформаційний потік з зовнішніх джерел, несе відомості, які вони можуть використовувати для успішної діяльності свого підприємства. Їм необхідний потік відомостей ззовні про ціни, конкуренції, технології та фінансах, а також інформація про діловому циклі, діяльності уряду і т.п.

Внутріфірмові комунікації бувають двох видів:

організаційні комунікації – в основному відпрацьовані в правилах, нормах і процедурах фірми;
міжособистісні комунікації – носять неформальний соціально-психологічний характер.

Одна з концепцій інформаційного потоку для прийняття рішень пов’язана з організаційними рівнями. Внутріфірмові комунікації здійснюються у двох напрямках: по висхідній і низхідній лініях.

Комунікації по низхідній лінії – це інформаційні потоки, що йдуть зверху вниз – від керівництва фірми до підлеглих. Їх мета – доведення інформації, її можливостей, цінностей і динаміки її використання підлеглим; організація перевірки та контролю її ефективності та планування очікуваних результатів.

Комунікації по висхідній лінії – це потоки інформації, що йдуть знизу, від підлеглого до керівника. Мета – вирішувати питання передачі результатів, оформлення нових запитів, виявлених проблем і обмежень; передача своїх розробок і пропозицій з метою ефективної діяльності фірми в рамках її стратегії.

Комунікації між організацією і зовнішнім середовищем. Мають на меті постійне вивчення зовнішнього середовища і всіх його елементів (прямого і непрямого значення) з позиції стратегічних цілей фірми та її оперативного керівництва.

Засобами комунікацій служать вербальні (слова) і невербальні символи (міміка, жести, погляд), технічні засоби (комп’ютери, телефон, радіо, телебачення) і друковані (письмові документи, службове листування, інформаційні бюлетені тощо).

Письменна, комп’ютерна інформація має переважне значення за обсягом і можливості звертатися до неї за кожної потреби, минаючи міжособистісне безпосереднє спілкування.

Доцільність і необхідність використання того чи іншого засобу інформації залежить від виду комунікацій. Наприклад, в комунікаціях між підприємствами і зовнішнім середовищем використовується в основному письмова і телефонний зв’язок, а також наради і бесіди віч-на-віч. Для реклами використовуються засоби масової інформації.

Посилання на основну публікацію