Чим відрізняється маркетинг і реклама один від одного

Періодично заглядаю в Google Analytic. Поки що радіти нічому, але що цікаво – за останній тиждень 12 осіб заходило пошук по фразі «Різниця понять Реклама і Маркетинг». Досить дивне поєднання, але, раз люди шукають, треба їм допомогти. Жоден з них не переглянув більше однієї сторінки, напевно не знайшли.
Тому вирішив розписати, наскільки я це бачу, докладно.

Для початку визначення (вільний виклад):
Реклама – це оплачена поширення певної інформації конкретного суб’єкта, спрямована на інших, як правило не ідентифікованих суб’єктів з певною метою. Мета реклами може бути будь-яка (проінформувати, переконати, спонукати…).
Маркетинг – це управління (вплив) на весь ланцюжок пересування товару від конвеєра до споживання (створення, просування, продаж, післяпродажне обслуговування).

Таким чином отримуємо, що реклама більш вузьке поняття, ніж маркетинг.
Маркетинг займається проблемами:
– товару (його характеристики, якості, упаковка…);
– ціни (принцип ціноутворення, оптимальна ціна порівняно з конкурентом, цінова дискримінація…);
– місця продажу (товар буде потрапляти до споживача: через супермаркети, доставкою поштою, фірмові магазини, комвояжеры…);
– просування товару (і ось тут ось, серед іншого і виходить РЕКЛАМА. Так само є стимулювання збуту, особисті продажу, PR…).

Тобто якщо йти знизу вгору, отримуємо, що реклама – це складова просування, а просування – складова реклами.

Якщо розглянути всі складові маркетингу, то можна зрозуміти, чому їх «склеюють».
Отже, ТОВАР. Маркетологів не пускають до процесу виробництва (та вони й не дуже прагнуть). Ну, верстати, шум, гам, робітники… будемо продавати, то що ВОНИ ТАМ зроблять. Що найцікавіше – по суті так і є. Рідко коли в процесі виробництва вклинюються фахівці з маркетингу. Якщо ж розглядати, наприклад, упаковку її як раз і відносять до реклами (адже її треба НАМАЛЮВАТИ). Хоча це все так само характеристика товару і повинна плануватися ще до випуску продукції (у що-то ж треба загортати).

Якщо ми говоримо про ЦІНУ, то тут ситуація така. Якщо конкуренція велика (ринок досконалої конкуренції), то більшість фірм приймають ринкову ціну як задану. Якщо ж монополіст або олігополія – ціна визначається «чуттям керівництва», за принципом – мій товар, ніж захочу по стільки продам (рідко хто враховує криві попиту і пропозиції). Так і у випадку конкурентного ринку завжди є можливість диференціюватися від маси (підняти ціну і назвати себе Преміум клас, або навпаки – уцінений товар). Але, на жаль, у наших реаліях маркетологи – останні хто впливають на ціну (після директора, бухгалтера, економіста, сейлса…).

МІСЦЯ ПРОДАЖУ зазвичай вивчаються логістами (які, як правило, частіше відносять до економістам). І знову ж, крім мерчендайзинга (що у нас як би само собою зрозуміло, що товар повинен стояти обличчям…а вже більш глибоко мало хто копає), так от – крім мерчендайзингу вивчають рекламу конкурентів і взагалі розміщення в супермаркеті або простому магазині. Тому частково це теж є рекламою. Промо-акція в магазині знову ж таки відносять до реклами…

І нарешті, ПРОСУВАННЯ. Цю функцію маркетингу взагалі безпосередньо пов’язують з рекламою. А адже це все різне. Наприклад, стимулювання збуту: купони, знижки, подарунки… це зовсім НЕ РЕКЛАМА (нагадаю, що реклама – це просто передача ІНФОРМАЦІЇ). Тут є такий момент – саму акцію теж треба рекламувати. Ось і виходить, що акція – як би реклама, хоча насправді виходить що реклама доносить інформацію про акцію, а акція вже стимулює нас купити товар. Ось така складна система 😉

Ще хочу окремо зупинитися на рекламі та PR. Точніше навіть не їх відмінність (це ніби як зрозуміло), а конкретно рекламну статтю від PR-статті. Головні відмінності: реклама ЗАВЖДИ оплачується. PR найчастіше НЕ оплачується. Більше того, я багато разів чув від керівників, які говорили що ми звільняємо менеджерів, якщо дізнаємося що вони заплатили за розміщення такої статті. Крім того, реклама ЗАВЖДИ чиясь. Тобто в ній в явному вигляді є замовник. В PR-статті, може взагалі описуватися ситуація. Тобто подвійний хід. Наприклад, пишеться одна «лайлива стаття» про забруднення повітря (про забудову схилів біля моря). Просто як погано, ніхто не називається. Тобто створюється негатив навколо чогось. А потім, взагалі в іншому джерелі пишеться нейтральна стаття наприклад про діяльність якоїсь фірми. І там, між іншим говориться, що вона – за чисте повітря. І виходить, що ця фірма автоматично потрапляє під «хороші», посилюючи її сприйняття «поганим».

У результаті отримуємо, що віднімаючи з маркетингу різні частини, а дещо навпаки, склеюючи з рекламою, може створитися враження, що це одне і теж. А це – далеко не так.
Сподіваюся, досить зрозуміло розписав…

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Ємність ринку