Зображення природи в поемі «Мцирі»

В основі сюжету поеми історія полоненого хлопчика, розлученої з батьківщиною, що потрапив в монастир і вирішив повернутися додому.

Щоб знайти заповітну свободу, Мцирі доводиться бігти. Опинившись за стінами монастиря, герой потрапляє в прекрасний світ живої природи, так несхожий на звичні сірі стіни. Побачене вражає юнака, він відчуває кожен рух і шелест дерев, трави, піску. Для нього цей новий світ стає «божим садом».

Пейзаж в поемі служить не просто фоном, на якому розгортається головне дійство, він відображає переживань самого героя. Але і цим не обмежується Лермонтов. Природа поступово стає одним з ідейно-значущих образів твору.

Спочатку Мцирі прагне злитися з навколишнім його красою Кавказу. Але в розумінні самого поета світ людей і світ природи були не тільки гармонійно злиті, а й ворожі одна одній. Тому головний герой поступово усвідомлює неможливість єднання. Основною причиною тому – фізична слабкість людяного тіла: юнак починає страждати від холоду, спраги і голоду. Але і це не все, кульмінаційним моментом усієї подорожі стає сутичка з барсом. У цьому епізоді природа проявила всю свою ворожість до людини. Мцирі вдається перемогти, але він злякався і не знає куди йти. Блукання в лісі, яким він не так давно захоплювався, призводять юнака назад до стін монастиря.

Таким чином, Лермонтов зображує природу близькою до людини, але лише до певного моменту.

...
ПОДІЛИТИСЯ: