Зображення подій громадянської війни в романі «Біла гвардія»

Дія всього роману Булгакова відбувається на тлі громадянської війни, що обернулася трагедією для мільйонів російських людей. Автор не розглядає історичні та політичні причини конфлікту. Він лише показує, що ця війна стала згубною для країни. Переможець не має значення. Важливим є те, що колишній світ безповоротно зникає.

Сім’я Турбіних і їх друзі до останнього намагаються чіплятися за старі звичаї. Вони із захопленням зустрічають будь слух про те, що імператор вижив. Нехай це лише непідтверджена байка, але вони щиро в неї вірять. Чому освічені і розумні люди готові чіплятися за безглуздий слух? Справа в тому, що для них особистість імператора нерозривно пов’язана зі старою життя, яку так хочеться повернути. Хто ж ще здатний навести в країні порядок, якщо не законний монарх? Однак сам автор ставиться до подібних думок своїх героїв із сумною іронією. Булгаков прекрасно усвідомлював, що радянська влада перемогла, адже він був очевидцем подій, що відбуваються.

Ненависть білих офіцерів до більшовиків описана з розумінням і співчуттям. Юнкера і поручика показані героями. За це роман піддавався жорсткій критиці. Булгакова звинувачували в тому, що він надмірно ідеалізував білий рух. Так, він симпатизує своїм героям. Безумовно образи юнкерів і офіцерів написані з любов’ю, але чи варто вважати їх ідеальними. Ні. Скрізь є герої, як Най-Турс і зрадники, як Тальберг.

Втім, знаходилися люди, які навпаки дорікали Булгакова в лояльності до радянської влади. При уважному читанні твору можна помітити, що в ньому відсутні яскраво виражені негативні герої, що воюють на боці більшовиків. Білогвардійці обороняють місто від військ Петлюри, якого правильніше називати не «червоним», а бандитом і анархістом. Яка ж авторська позиція і на чиєму боці в цьому конфлікті Булгаков?

На це питання немає однозначної відповіді. Кожен має право по-своєму сприймати та інтерпретувати текст роману. Мабуть, найбільш правильним буде сказати, що Булгаков приймає сторону гідних людей, що прагнуть до гуманізму. Їх політичні переконання не мають принципового значення. Обговорення причин війни і опис бойових дій в романі мінімальні. Вони потрібні лише для того, щоб розказана історія була ще більш глибокою і достовірною.

Таким чином «Білу гвардію» не слід називати романом про війну. Цей твір скоріше про те, ка виживали люди, коли на їхніх очах гинув звичний світ. Читач бачить персонажів, які ведуть себе абсолютно по-різному в умовах, що склалися. Тальберг і штабні генерали біжать від наступаючого хаосу. Турбіни готові померти, але не допустити проникнення ворога в свій Місто.

Роман наповнений сценами, які не можуть залишити читача байдужим. Звичайно, самим пронизливим епізодом став подвиг полковника Най-Турса. Ця людина пожертвував собою, рятуючи Миколку Турбіна і багатьох юнкерів. На війні не буває безгрішних людей, але така смерть змушує забути про всі недоліки, які людина мала при житті. Уві сні Олексій Турбін бачить, що полковник виявився в раю.

Втім, в тому ж сні стверджується, що поряд з полковником знайшлося місце і більшовикам. Всі виявилися «однакові – на полі брані убієнні». Цей епізод ще раз підкреслює, що Булгаков не прагне прийняти чиюсь сторону. Він показує жахи війни, попереджаючи читача про те, до чого може привести повторення помилок минулого.

...
ПОДІЛИТИСЯ: