Зміст літературного твору: Авторська позиція

Творчо вивчаючи ту чи іншу тему, піднімаючи хвилюючі його питання, наповнюючи твір певним ідейним змістом, письменник висловлює власну точку зору на певні питання, своє ставлення до теми, до життєвих цінностей і поглядів героїв або, як прийнято говорити в літературознавстві, авторську позицію. В принципі, все, чим наповнюється твір – від вибору імен героїв до особливостей композиції – є проявом авторської позиції. Ми розглянемо лише деякі аспекти авторської позиції і деякі способи її вираження.

Авторська позиція проявляється у ставленні до героїв твору, і тут особливо важливу роль відіграватимуть три речі: ім’я героя, його портрет і мова:

назвавши Базарова Євгеном, Тургенєв висловив свою глибоку повагу і щиру любов до цього героя, так як ім’я Євген означає по-грецьки “благородний”, і низьке походження Базарова лише підкреслює особливий внутрішній зміст слова “благородство”;
подивіться, скільки жовчної авторської іронії та особистісної неприязні в портреті Петра Петровича Лужина, створеному Достоєвським: ” (…) у загальному вигляді Петра Петровича вражало як би щось особливе, а саме, щось як би виправдовує назву” нареченого “, (…) Петро Петрович посилено поспішив причепуритися і оздоби в очікуванні нареченої (…) Всі плаття було тільки що від кравця, і все було добре, окрім хіба того тільки, що все було надто нове і занадто обличало відому мету. Навіть франтівська, новісінький, кругла шляпа, про цю мету свідчила: Петро Петрович якось аж надто шанобливо з нею звертався і занадто обережно тримав її в руках. (…) В одязі ж Петра Петровича переважали кольори світлі і юношественние. (…) Темні бакенбарди приємно осіняли його (особа) з обох сторін, у вигляді двох котлет, і вельми красиво згущалися біля светловибрітого відзначився підборіддя. (…) Якщо ж і було що-небудь в цій досить красивою і солідної фізіономії дійсно неприємне і відразливе, то відбувалося вже від інших причин. “;
мова так само виступає не тільки засобом характеристики героя, а й способом вираження авторського ставлення до нього: канцелярська мова Лужина викликає у автора, а слідом за ним і у читача огиду; напівписьменна й істерично-агресивна мова Ганнусі-Чуми нічого, окрім бажання автора заткнути вуха, викликати не може; зворушливо-плутана мова Сонечки Мармеладової розчулює Достоєвського, коментуючи репліки героїні, він немов захищає її і т.д.
Через стежки автор також може висловити своє ставлення до явища, так як стежки є образними засобами характеристики зображуваного; яскрава роль тут у епітетів і порівнянь, метафор і метонімій; порівняйте: “двошарові” або “двоповерхові” очі капітана Тальберга (М.Булгаков) і “ясні чорні” очі Павла Петровича Кірсанова (І. Тургенєв); “зім’яте гостре, хиже” обличчя Челкаша і “здорове”, “добродушне” і “тупе” обличчя Гаврила (Горький);

Автор може висловити свою точку зору на події в прямих оцінках і характеристиках, як це робить, наприклад, Л. Толстой у романі “Війна і мир”, розлого формулюючи власні думки про історичне процесі, роль особистості в історії, діях історичних законів і т. д. і доводячи ці думки на прикладі доль своїх героїв.

Авторська позиція може побічно проявитися в композиції твору. Прочитайте самостійно вірш О. Блока «Незнайомка» повністю, інакше наші міркування будуть вам незрозумілі.

Посилання на основну публікацію