«Злочин і кара»: історія створення роману

Ф.М. Достоєвський не відразу придумав назву свого твору, у нього були варіанти «Під судом», «Розповідь злочинця», а відоме нам назву з’явилося вже в кінці роботи над романом. Сенс назви «Злочин і кара» розкривається в композиції книги. На початку Раскольников, охоплений помилками своєї теорії, вбиває стару лихварки, переступаючи моральні закони. Далі автор розвінчує омани героя, сам Родіон мучиться, потім потрапляє на каторгу. Це його покарання за те, що він поставив себе вище всіх оточуючих. Тільки каяття дало йому шанс на порятунок душі. Автор також показує невідворотність кари за будь-яке злочин. І це покарання не тільки юридична, а й моральне.

Крім варіативності в назві, у роману спочатку була інша концепція. Будучи на каторзі, письменник задумав роман як сповідь Раскольникова, бажаючи показати духовний досвід героя. Далі масштаб твори ставав більше, він не міг обмежуватися відчуттями одного героя, тому Ф. М. Достоєвський спалив майже закінчений роман. І почав заново, вже таким, яким його знає сучасний читач.

Посилання на основну публікацію