Життя і творчість Івана Крилова

У 1769 році 13 лютого в сім’ї відставного офіцера армії Крилова Андрія з’явився на світ син Іван. З огляду на часті переїзди родини, а так само через нестачу коштів він не отримав належної освіти.

Але будучи вкрай наполегливим і дуже закоханим в книги він самостійно вивчив літературу і математику, мови італійську та французьку. Незважаючи на бідність його родини, Іван Крилов виріс інтелігентним, освіченим, вихованим людиною.

Життя – це головна його школа. Крилов любив відвідувати масові народні гуляння. Будучи уважним, він запам’ятовував все, що бачив і чув від людей. Саме перебуваючи в натовпі народу, він брав просторічні висловлювання, черпав мудрість народну, життєві ситуації. Все це потім лягло в основу його творів.

Батько помер рано, тому матері довелося віддати сина на підробіток писарем в суд. З 1787 року по 1790 рік, служачи дрібним чиновником в казенній палаті, Крилов пробує себе в драматургії. Критики і друзі Івана Крилова відзначали його талант як драматурга, але драматургію він залишив. Найбільший простір для своєї діяльності він бачив у написанні статей, а потім і байок.

У 1789 році під керівництвом Крилова видається сатиричний журнал «Пошта духів», який завдяки сатирі викривав корисливих і нікчемних чиновників. Після виходу у відставку в 1792 році Іван Крилов набуває друкарню, в якій друкується його сатиричний журнал «Глядач». Незабаром в друкарні відбулися обшуки, після чого її довелося закрити, а самому Крилову мав швидкий від’їзд. Крилов в основному пише сатиричні нариси на політичні теми, викриваючи недосконалість російського політичного ладу. Через крайнього невдоволення Катериною II його творчістю йому довелося переселитися з Петербурга в Москву.

У 1805 році Крилов займається перекладом байок Лафонтена. Цей стиль в літературі дуже його зацікавив і саме з ним він пов’язав всю свою діяльність до кінця своїх днів. У 1809 році до Крилова завдяки вийшов у світ першого його збірки творів приходить справжня слава. Саме як байкаря ми все його знаємо і пам’ятаємо. В останні роки життя, а це близько 29 років Крилов служить в публічній бібліотеці. У цей період виходять у світ його найвидатніші твори. Всенародна любов до байок пояснюється талантом Крилова майстерно висміювати людські пороки і сувору дійсність того часу. Твори Івана Крилова буквально розлітаються на крилаті фрази. Стиль написання байок був легкий для сприйняття не тільки освічених верств суспільства, а й абсолютно неписьменного населення.

Одним з цікавих фактів життя Івана Крилова можна виділити те, що він був моторошно ледачий, неохайний і любив ситно поїсти. Бували випадки, що він навіть засинав у кріслі за столом. Ходили байки, що і помер він від обжерливості, але це не так.

Помер Іван Андрійович Крилов він від пневмонії в Петербурзі 21 листопада 1844 року в віці 75 років.

ПОДІЛИТИСЯ: