Жанрові і композиційні особливості поеми «Мцирі»

Поема «Мцирі» стала для Лермонтова втіленням боротьби за свободу і право самостійно вибирати своє майбутнє.

Поема – ліричний твір, а, отже, основне його завдання полягає у вираженні внутрішніх переживань головного героя. Саме тому Лермонтов звертається до жанру сповіді. Така форма розповіді дозволяє герою говорити самому, а значить більш повно розкрити свій душевний стан.

Композиційні особливості поеми пов’язані з романтичною спрямованістю твору. Тому увагу читача концентрується на одному персонажі, головний герой знаходиться в незвичайній обстановці, а основне місце відводиться сповіді Мцирі.

Однак в поемі присутні і риси реалізму. Так, автор точно вказує місце дії, у вступі описує причини такого незвичайного душевного стану героя. Исповедь Мцирі викладається послідовно і логічно, незважаючи на емоційність і схвильованість. Крім того, в творі відсутні, звичайні для романтизму, таємничість, містицизм і недомовленість.

Значне місце в оповіданні відводиться опису природи. Це служить одночасно і для зображення почуттів головного героя, і для позначення місця дії.

Жанрова і композиційна специфіка поеми свідчить про те, що «Мцирі» – твір, в якому втілилися два літературних напрямки: романтизм і реалізм.

Посилання на основну публікацію