Жанрова своєрідність роману «Війна і мир»

Кожний художній твір написано в певному жанрі. У невеликих творів стиль і форму написання визначити нескладно, тому і жанр досить просто встановити.

Що стосується роману «Війна і мир», тут критики спочатку дуже багато сперечалися, щоб визначитися з тим, до якого ж жанру належить цей твір. Спочатку твір оцінювали як історичне, тому що тут дуже детально описують реальні історичні факти з участю відомих особистостей, наприклад, Наполеона і Кутузова, пов’язуючи військові події з життям народу. Але однозначно визначити роман як історичний можна, тому що картини зображення військових баталій чергуються з досить докладними описами життя сімей Ростових, Болконских і Безухова. Також паралельно йдуть описи вельми психологічного властивості: пошук сенсу життя героїв, любов і шлюб, причому, особливості укладення шлюбу і вплив суспільства на заміжжя як таке теж розглядається в романі. Події змінюють один одного, змінюється і історія. Ці дві частини твору невід’ємно пов’язані один з одним, що є оригінальним нововведенням в написанні романів.

Крім цього, Л. Толстой – майстер філософських відступів і замальовок. Дуже часто це проявляється, коли автор аналізує протягом війни як такої і причини, які вплинули на її виникнення. Він вважає, що Наполеон не міг бути одноосібним підставою для початку ворожого нападу. Одна людина не вершить історію, на думку автора. Тільки народи, зібравшись разом і об’єднавши свої сили, об’єднані єдиною думкою і ідеєю, можуть щось змінити в перебігу подій. Дуже часто філософські роздуми перегукуються з описом природи, коли Л, Толстой через опис навколишнього середовища передає своє бачення ситуації і аналіз поведінки героя, його стан душі і навіть майбутнє.

Дуже часто філософські міркування стосуються Кутузова і Наполеона, оскільки кожен з них вніс вагомий вклад у світову історію, тому отримав якусь оцінку суспільства. Автор підкреслює, що Кутузов бачить і розуміє настрій кожного, вимоги і прагнення народу, тому веде військо до перемоги. Наполеон же надто переймається собою, тому приречений на провал.

Дуже важливу роль автор відводить розумінню. Розуміти людей в романі – головна благодійник, доступна не кожному. Так, князь Андрій відчуває людини, але вважає, що благо на землі настане тоді, коли кожен почне змінювати себе і свою сутність. При цьому він не розумів війну, бо не любив насильство. Звідси виникає і парадокс: улюблений герой автора військовий, але не може прийняти війну. Чому? Все просто: автор відводить людині два шляхи в житті: перший – це особистісна кар’єра, розвиток і духовне существований. А другий – стихійна роль, громадська, коли ситуація стає сильнішою, ніж власні амбіції.

Основний філософський заклик автора в романі – це покласти край військовим протистоянням, сформувати мирне суспільство, створене в любові і розумінні. Нова Релігія без насильства та смутку – ось що важливо.

Тому роман «Війна і мир» по праву вважається новаторським в той час. Ця книга подібна нової Біблії, зі своїми канонами і неприйняттям насильства. Тому жанр твору не можна визначити однозначно, він дуже багатоплановий і структурний. Автор залишає право кожному пропустити через себе основні ідеї роману, подарувавши разом з тим право змінити себе і свою сутність на краще самостійно.

ПОДІЛИТИСЯ: