Основною в даному творі можна назвати проблему взаєморозуміння поета й соціуму. Примітивізм і споживацьке ставлення суспільства до всього сущого є перешкодою для усвідомлення цінності мистецтва.
Ще одне питання, піднятий в цьому вірші, це проблема ціннісних орієнтирів, що існують в суспільстві. Основними потребами для людей служать: розваги, отримання задоволень різного характеру, але ніяк не тяга до прекрасного і високого.
Лейтмотивом вірша стає тема свободи.
Її джерелом, по Бодлеру, є творчість. Воно, без сумніву, тиранить душу поета, але натомість дає ні з чим незрівняне відчуття польоту над суєтою і вульгарністю буття.
Тема року, так чи інакше, простежується у всіх роботах Бодлера, адже він, будучи серйозно хворою людиною, жив в передчутті смерті. Саме тому доля в його очах – це мінлива і примхлива стихія, байдужа до людського горя.