Сюжет і композиція в романі «Євгеній Онєгін»

У романі «Євгеній Онєгін» автор послідовно відходить від всіх звичних законів жанру. Сюжет і композицію твору Пушкін наділив неповторною індивідуальністю. Розрізнені, на перший погляд, картини оповідання об’єднані поетом за допомогою різних художніх прийомів і засобів.

Сюжет роману нагадує не послідовний виклад подій, а хроніку життя головних дійових осіб: Ленського, Онєгіна, Ларіної. Причому автор створює лише начерк зв’язкового розповіді. Наприклад, спочатку Пушкін докладно описує один день з життя головного героя, потім побіжно перераховує обставини, пов’язані з його від’їздом в село, потім повністю опускає подробиці сільського життя Онєгіна, зупиняючись тільки на його поїздці до Ларіним, поясненні з Тетяною, іменинах і фатальної дуелі.

У романі простежується принцип сюжетної «багатоваріантності». Він заданий ще на самому початку твору, коли Онєгін, вирушаючи на зустріч з дядьком, ще не знає, що його чекає в селі. У фіналі роману, кидаючи свого героя в важку для нього хвилину, автор пропонує читачеві самому домислити подальший сценарій його долі.

Суперечливий характер викладу подій компенсується внутрішньою логікою твору – симметричностью оповідання. Заключна глава роману дзеркально відображає перші сім. Відбувається своєрідна «рокіровка» героїв. На місці тверезомислячої Онєгіна виявляється неприступна Тетяна. Всі події в фіналі роману: несподівана зустріч персонажів на світському рауті, пристрасне лист Євгена, пояснення героїв – мають сюжетні паралелі в попередніх розділах.

Унікальне своєрідність «Євгенія Онєгіна» надає особлива роль, яку відіграє в ньому Автор. Він є не тільки оповідачем, а й героєм твору, коментуючим всі події, що відбуваються з героями.

ПОДІЛИТИСЯ: