Що таке уособлення в літературі?

Уособлення в літературі – це перенесення властивостей та ознак з одушевлених предметів на неживі. Часто уособлення використовується в тих випадках, коли автори творів зображують природу, наділена людськими характеристиками.

 

З різних творів, де використовується уособлення, ми можемо дізнатися, що:

  • дощ пішов (дощ не може в прямому сенсі йти);
  • темрява підкралася (темрява не може підкрастися, це може зробити, наприклад, кішка);
  • осінь дрімає (осінь не може дрімати).

 

Завдяки уособленню письменники і поети мають можливість створювати яскраві і неповторні художні образи, передавати картини, відчуття і почуття незвичайними словосполученнями. Уособлення роблять не тільки літературні твори більш цікавими та насиченими, але і є невід’ємною частиною повсякденної мови.

 

Прикладів уособлень в літературі безліч, а у віршах вони являють собою невід’ємну складову. Смислове навантаження уособлень досить різноманітна. Відомий твір «Слово о полку Ігоревім» відрізняється своєю виразністю та емоційністю, досягнутої завдяки використанню прийомів уособлення природи. Дерева, трави і тварини тут наділені почуттями, вони, можна сказати, співпереживають разом з автором «Слова о полку Ігоревім».

 

У байках І. А. Крилова уособлення використовується скоріше як іносказання. У поемі О. С. Пушкіна «Мідний вершник» поряд з традиційними уособленнями («злі хвилі», «красуйся, град Петров») воно набуває соціальний і політичний підтекст.

ПОДІЛИТИСЯ: