Що таке композиція в літературі?

Композицією в літературі називають процес побудови художнього твору, розподіл його частин відповідно до певної системи і встановленій послідовності. Але композиція не повинна розглядатися як послідовність розділів, сцен і т. д. Композиція являє собою цілісну систему певних способів, форм художнього зображення, обумовлену змістом твору. Інакше кажучи, композиція – це побудова, розташування і співвідношення частин, епізодів, персонажів, а також засобів художньої виразності в літературному творі. Композиція поєднує всі елементи твору і підпорядковує їх авторської ідеї.

 

За рахунок засобів і прийомів композиції поглиблюється зміст зображуваного. Серед елементів композиції: опис і оповідання, діалоги і монологи персонажів, система образів, авторські відступи та характеристики, пейзаж, портрет, фабула і сюжет оповідання. В залежності від жанру у творі переважають свої специфічні способи зображення. У кожного твору своя неповторна композиція. У деяких традиційних жанрах присутні композиційні канони.

 

Прозові твори відрізняються великою різноманітністю композиційних прийомів:

 

  • 1) Лінійна композиція характеризується послідовним розгортанням подій і поступовим відкриттям психологічних мотивувань вчинків героїв. В якості прикладу можна розглянути роман «Звичайна історія І. А. Гончарова;
  • 2) Кільцева композиція – це коли дія закінчується там же, де воно починалося, – повість «Капітанська дочка» О. С. Пушкіна;
  • 3) Зворотний композиція (твір відкривається останньою подією, яке поступово роз’яснюється читачеві). Приклад: роман «Що робити?» Н.Р. Чернишевського;
  • 4) Дзеркальна композиція (симетричні образи, епізоди – роман у віршах «Євгеній Онєгін» О. С. Пушкіна);
  • 5) Асоціативна композиція (автором використовується прийом умовчання, прийом ретроспекції, прийом «розповідь у розповіді»). Прикладом може послужити повість «Бела» в «Герої нашого часу М. Ю. Лермонтова, повість «Ася» В. С. Тургенєва;
  • 6) Пунктирна композиція (пізнавана за уривчастості в описі подій і психологічних мотивувань, оповідь у творі несподівано обривається, заинтриговывая читача, наступна глава починається вже з іншого епізоду). Приклад: роман «Злочин і покарання» Ф. М Достоєвського.

 

 

 

 

 

ПОДІЛИТИСЯ: