Що таке епос в літературі?

Епос – це оповідний рід літератури. Розрізняють такі жанрові різновиди епічних: казка, повість, новела, оповідання, роман і т. д. Епосу як літературного роду властиво відтворювати зовнішню по відношенню до автора, об’єктивну дійсність в її об’єктивній сутності. Епос будується на різноманітних способах викладу – розповіді, описі, діалог, монолог, авторські відступи. Епічні жанри з часом стають все багатшими і досконалішим. Ми спостерігаємо розвиток прийомів композицій, засобів зображення людини і обставин його побуту, все ясніше зображуються картини світу, суспільства.

 

Характерними рисами епосу вважаються: зображення подій, досягнення максимальної свободи автора в ході освоєння художнього часу і простору, присутність різних літературно-зображальних засобів (портрети, пейзажі, прямі характеристики, монологи і діалоги, інтер’єри), наявність безлічі персонажів, зображення життя в її цілісності.

 

Зародження епосу як роду літератури почалося ще в Стародавній Греції. Його представляли народні поеми – пісні, основними темами яких ставали значимі історичні події, розповідь про героїв і про їхні подвиги. Древній епос характеризувався чітким розмежуванням образу автора і образів створених ним героїв. В літературі 19-20 ст. голос автора вже не був домінуючим: широке уявлення діставалося внутрішньої діалогічності, багатоголосся мови.

 

Серед епічних творів роман Оноре де Бальзака «Батько Горіо», роман Стендаля «Червоне і чорне», роман-епопея Льва Толстого «Війна і мир».

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: