Що таке балада в літературі?

Балада (від італійського слова ballare, що в перекладі означає “танцювати”) – це вид ліро-епічної поезії у вигляді невеликого сюжетного вірша, в якому поетом передаються почуття і думки, а також показується те, що викликає ці переживання.

 

В літературі середньовіччя (французької, італійської та іспанської) до балад спочатку приписували ліричні хороводні пісні. Такі пісні складалися з трьох строф, в кожній було по вісім рядків, пов’язаних перехресною римою. Також у них були заключні полустрофы в чотири рядки. У кожній строфі були присутні повторення останньої рядки і повторювалися одні й ті ж рими.

 

З часом у літературі різних країн відбувалися зміни, як змісту, так і форми балади. Баладою стали називати сюжетний вірш невеликого розміру з фантастичним, історичним або героїчним змістом (в якості прикладу можна розглянути англійські народні балади про Робін Гуда). В результаті таких значних змін балада втратила і свою форму, яка була встановлена ще згідно середньовічним правилами. Так балади перестали асоціюватися з танцями і отримали серйозне й епічне звучання. Серед відомих балад виділяються балад Ст. А. Жуковського «Світлана», «Людмила» та ін.

 

В основі балад може бути закладений конфлікт між батьками і дітьми, дівчиною і її коханим, бідними і багатими, ворогами і захисниками і т. д. Їх емоційна складова – трагедія між життям і смертю, яка допомагає оцінити сенс існування.

 

Відомі такі балади О. С. Пушкіна, як «Пісня про віщого Олега», «Наречений», «Ворон к ворону летит» та інші. У М. Ю. Лермонтова є балади «Повітряний корабель», «Морська царівна». Твори, що відносяться до цього жанру, є й у А. К. Толстого – «Альоша Попович», «Ілля Муромець», «Садко» і т. д.

ПОДІЛИТИСЯ: