Сенс повісті “Шинель”

Сенс повісті

Ідея «Шинелі» Гоголя – вказати на гострі соціальні проблеми, актуальні в Імператорської Росії. За допомогою фантастичного компонента автор показує безвихідність ситуації: маленький людина слабка перед сильними світу цього, вони ніколи не відгукнуться на його прохання, та ще й виженуть втришия зі свого кабінету. Гоголь, звичайно, не схвалює помста, але в повісті «Шинель» – це єдиний спосіб достукатися до кам’яних сердець високопоставлених чиновників. Їм здається, що вище них тільки дух, а погодяться прислухатися вони тільки до тих, хто їх перевершує. Ставши привидом, Башмачкіна займає якраз цю необхідну позицію, так йому вдається впливати на зарозумілих самодурів. У цьому полягає основна думка твору.

Сенс «Шинелі» Гоголя в пошуку справедливості, але ситуація здається безвихідною, адже правосуддя можливе лише при зверненні до надприродного.

Чому вчить?

«Шинель» Гоголя написана майже два століття тому, але залишається актуальною і до цього дня. Автор змушує задуматися не тільки про соціальну нерівність, проблеми бідності, але і про власні душевні якості. Повість «Шинель» вчить співпереживання, письменник закликає не відвертатися від людини, який знаходиться в скрутному становищі і просить допомоги.

Для досягнення своїх авторських цілей Гоголь змінює фінал вихідного анекдоту, який став основою для твору. Якщо в тій історії товариші по службі зібрали суму, достатню для покупки нового рушниці, то колеги Башмачкіна практично нічим не допомогли потрапив у біду товаришеві. Сам же він загинув, борючись за свої права.

Посилання на основну публікацію