Рукописи не горять за романом Майстер і Маргарита

«Що написано пером, не вирубаєш і сокирою» – ця фраза цілком могла б бути епіграфом до даного твору. На мій погляд, це чи не найголовніший посил автора до свого читача. Булгаков сам письменник і він як ніхто інший розуміє: «рукописи не горять».

Майстер, головний герой роману, як і Булгаков – письменник. Він пише про те, що відчуває, пише про справедливість, про добро і зло, причому в його романі можна знайти філософські нотки. Його робота була важка для розуміння, але хто хотів, той зрозумів його думки. Після того як роман був завершений, його жорстко почали критикувати. Майстер не зміг впоратися зі своїми емоціями, він був пригнічений. Недовго думаючи, він вирішив знищити своє творіння. Але Маргарита не могла змиритися з таким станом справ, з тим, що у її коханого опустилися руки і тоді вона вирішує сама врятувати роман, а разом з тим допомогти знову знайти сенс у житті Майстра. Маргариті довелося нелегко, але задумане вона здійснила. Воланд повертає Маргариті книгу про Понтія Пілата, яка йому сподобалася. «Рукописи не горять» – сказав він наостанок Маргариті. Ця фраза стала символом вічного життя творчості.

Ще Пушкін говорив: «Я пам’ятник спорудив собі нерукотворний». Цією фразою він хоче сказати, що написане ним завжди буде жити, що воно буде вічно. Ось і книга про Понтія Пілата тепер буде жити вічно, незважаючи на те, що її автор в пориві страху мало не знищив її. Тут потрібно зауважити, що творіння буде жити вічно за умови, якщо воно написано серцем, з душею.

ПОДІЛИТИСЯ: