Романтичне різнобарвя в поезії

На початку 19 століття на зміну сентименталізму і класицизму в російську поезію, прийшла віха романтизму. Російські поети – романтики зробили величезний внесок у розвиток російської літератури: вони по-новому витлумачили національний фольклор і міфологію, заснували традицію введення в літературу національно – самобутньої культури.

Загальні характеристики російської поезії початку 19 століття
Романтики наголошували у своїх творах високий сенс життя кожної людини, усвідомлено нехтували матеріальним буттям, розцінюючи його як низький і вульгарне явище. Життєдайним джерелом їхніх творів стала релігія і міфологія.

Методологічний принцип романтизму полягав у протистоянні реалізму. Поетичне визнання дійсності в романтизмі відбувалося через призму самої людини, її внутрішнього світу.

Причини зародження двоемірія в російській поезії
Розчарування в силі розуму призвело російських романтиків до гострої боротьби з повсякденною дійсністю. Поети вірили в те, що завдяки світу ілюзій, людина може досягти свого духовного досконалості і наповнити своє життя змістом. Двоеміріе в російській поезії початку 19 століття стало своєрідним втечею від суворої дійсності.

Зображуючи в своїх творах світи мрій, включаючи в них фантастичні сутності, які часто перегукувалися з національними міфологічними віруваннями, російські поети – романтики намагалися внести зміни не тільки в літературні традиції, а й у свідомість читачів.

Романтичні герої відчайдушно не хотіли приймати реальність, і знаходили собі розраду в іншому світі, наповненому їх мріями. Головними інструментами втілення романтичного двоемірія стали вірування в потойбічні сили, в передбачення, в містику сновидінь.

Саме на початку 19 століття російська поезія наповнюється розповідями про демонів, нечистої силі. Варто відзначити, що більшість містичних персонажів не шкодять, а навпаки, допомагають головним героям подолати труднощі.

Мотив двоемірія простежується також в ранній поезії Олександра Сергійовича Пушкіна. Пізніше до традиції поетичного двоемірія обраться поети – символісти, чия творчість відкриє Срібний вік російської літератури.

Романтичне двоемирие в поезії Жуковського
Яскравим прикладом поетичного двоемірія є балада В. Жуковського « Світлана» . Ми бачимо, що головну героїню мучать цілком земні питання, зокрема, відсутність нареченого. У першій частині твору автор описує процес гадання: звертаючись до старовинного російського гаданню, дівчата намагаються дізнатися майбутнє.

Цей епізод частково перетинається з фантастичним сюжетом, проте в цілому залишається реалістичним. Далі ми бачимо сновидіння дівчини. Використовуючи метод сну, Жуковський вносить у твір двоемирие: в іншій реальності Світлані дають відповіді на її запитання.

Посилання на основну публікацію