Поезія Лопе де Веги

Темою своєї творчості Лопе де Вега любив брати сюжети релігійного чи патріотичного змісту. Наведемо кілька прикладів: в 1598 році король був хворий; його зцілення було приписано Исидору, покровителю Мадрида; Лопе де Вега з цієї нагоди написав епопею «Ісидор». Через двадцять років цей подвижник був зарахований до лику святих. На святах в Мадриді під славу нового святого Лопе де Вега був суддею поетичного змагання, на цих святах були дані дві його п’єси. Крім того він написав кілька віршів жартівливого характеру для розваги народу від стомлення святковими церковними церемоніями; ці вірші читалися натовпі.

«Краса Ангеліки» – поема, що складається з 20 пісень, написана в наслідування «Несамовитого Роланду» Аріосто. Лопе де Вега хотів перевершити Варагону де Сото, також написав поему в наслідування Аріосто. Ця епопея Лопе де Веги не мала такого успіху, як він сподівався. І дійсно, вона далеко не має достоїнств поеми Аріосто.

Невдалою була й спроба Лопе де Веги стати суперником Торквато Тассо. Його епопея «Завойований Єрусалим» (Jerusalem conquistada) оспівує не взяти Єрусалиму воїнами Першого хрестового походу, а геройські подвиги Річарда Левове Серце в Палестині. Але ще сильніше, ніж Річарда прославляє він кастильського короля Альфонса VIII, який зовсім і не був у Палестині. У цій поемі Лопе де Веги є блискучі опису, стих постійно легкий і прекрасний, але розповідь багатослівний, єдності поеми шкодить надмірне достаток епізодів. Гонгора написав сонет, в якому радить Лопе де Везі знищити цю поему, «щоб Єрусалим, досить страждаючий під ярмом турків, піддавався лиха бути предметом його піснеспіви». Насмішка була справедлива, Лопе де Вега дуже сердився на неї і довго мстився Гонгора і його наслідувачам різкими сатиричними витівками.

Інша поема Лопе де Веги, «Драконтея», пройнята ненавистю іспанця і католика до єретичної Англії; її назва, що означає «Поема про Дракона», содержітв собі злісний натяк на англійського адмірала Дрейка, чиї відважні нападу на Непереможної армади були головною причиною загибелі цього флоту. Поема починається молитвами прекрасної жінки, яка уособлювала собою християнство; вона молить Бога захистити Іспанію, Італію та Америку від протестантського шотландського пірата. Дракон гине, отруєний своїми помічниками; поема кінчається святом в Панамі з приводу його смерті та подячні молитви прекрасної жінки, яка уособлювала християнство. Молитва прославляє Бога за те «що прохання християнства почута їм і що переможена« кривава вавилонська блудниця », тобто Єлизавета, королева англійська.

У тому ж фанатическом дусі написана Лопе де Вегою епопея «Трагічна корона»; в ній розповідається трагічна доля мучениці Марії Стюарт, яку вбила англійська «Єзавель». Ця поема присвячена папи Урбана VIII; він нагородив за неї автора титулом доктора богослов’я і саном лицаря Іоаннітского ордена.
Комічна поема «Готомахія» («Війна котів»), розділена на шість «лісів» (тобто пісень), описує війну двох котів, закоханих в одну кішку; розповідь дуже живий і легкий, тому поема мала великий успіх.

Крім епічних поем Лопе де Вега написав «Книгу духовних романсів», збори духовних пісень, багато з яких ще співаються іспанським народом; міфологічні поеми «Филомена» і «Андромеда»; «Аполлонов лавр», наслідування «Подорожі на Парнас» Сервантеса, поему в десяти лісах (піснях). Лопе де Вега перераховує тут більше 300 іспанських поетів, які є на Гелікон до бога мистецтв Аполлону просити собі лаврового вінка.
До складу творчості Лопе де Веги входить також дуже багато ліричних віршів, в яких цілком проявляється багатство його фантазії. Ті з них, що написані в старому кастільському смаку, дуже граціозні і далеко перевершують свіжістю сонети, кансони та інші вірші в італійському тоні, написані в догоду смаку вищих станів.

Посилання на основну публікацію