Поетичний образ: визначення, особливості

Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ

  • розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної «картинці», яка має здатність до візуалізації при сприйнятті;
  • фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного світу.

Під «словесної картинкою» слід розуміти не статичне одиночне «зображення», але «кадр» в низці подібних «кадрів» (візуалізація «побаченого» автором у формі поетичного образу не тотожна прийомам візуальної поезії як мистецтва). Реалія, нехай і впізнавана не без зусиль, ніколи не зникає в поетичному образі остаточно.

Він пов’язаний і з дійсністю, і з авторською свідомістю, служить одним із засобів пізнання і в певному сенсі подібний до 1) моделі як зразком, представнику, що відображає структуру під внехудожественних галузях пізнання, 2) поняття як словесному поданням про явище. Він виникає у вірші як ідеальному дискурсі завдяки з’єднанню значень окремих поетичних слів в словосполученнях і більших синтаксичних одиницях. Розташування поетичних слів в мовному потоці має характер інваріанта, їх зміна веде до руйнування поетичного образу.

Колосальний вплив на вітчизняну та світову теорію поетичного образу зробило вчення О. Потебні, для якого образ є внутрішня форма (слова, поєднання слів, художнього твору в цілому).

Основні його характеристики такі:

  • поетичний образ є естетичний феномен, що збуджує чуттєве сприйняття;
  • він конкретний, пластичний, оскільки, хоч би як скрупульозно відтворював би автор своє умогляд в тексті, читач все одно здатний домислити, «добудувати» зображення, виходячи з власного досвіду;
  • він є посередник між 1) зовнішніми явищами, однаково сторонніми і автору-людині, і читачеві, 2) їх проекцією на творче свідомість, 3) сприймає свідомістю і 4) тим мислимим самим автором об’єктом перетворення, який потребує предметної розшифровці (образ свободи, образ моря, образ жінки та інші);
  • поетичний образ є спосіб втілення предметно-понятійного світу автора. Він включає в себе предметну і мислиму (уявну) реальність. Наявність обох компонентів і спосіб їх з’єднання визначають структуру поетичного образу.

Вже на початку XX ст. був ясний один із шляхів розвитку «потворного» поетичного мистецтва – «абстрактність» (В. Я. Брюсов), найближче до якої виявився постмодернізм. У XIX столітті протиставлялися «поезія почуття» і «поезія думки»; XX століття закінчилося на переважання другої тенденції, формально що виразилася, зокрема, у відмові поетів від побудови образотворчих рядів.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Пейзаж