Подібності та відмінності образів Гамлета і Печоріна

Було б неправильно стверджувати, що по своїй натурі Гамлет – людина слабовільний, нерішучий. Він будь-які речі критикує, він готовий до відкритого протистояння з недругом. Після того, як він усвідомлює всю правдивість фактів, сказаних батьком, молодий принц збирається вбити короля не з особистої помсти, а для відновлення справедливості.

Коливання Гамлета викликані тим, що за своєю природою він не вбивця. Він народжений любити людей, а не вбивати їх. Добрий і великодушний, він стикається з нестерпними обставинами, які змушують його зважитися на нетиповий для себе крок.

Тургенєв у власній манері, але досить глибоко розумів вічний шекспірівський образ, але розглядав його виключно з одного боку. Тургенєв сумнівається, а чи може герой дійсно любити чисто і щиро, знаходить в його характері навіть дещицю цинізму.

Еволюція почуттів Гамлета до Офелії в чомусь схожа переживань Печоріна, з тією лише різницею, що Тургенєв робить особливий акцент на етапі придушення, руйнування світлого почуття. Печорін, так само як і молодий датський принц надходить по відношенню до коханої жінки жорстоко. Спільність двох образів полягає в тому, що обидва персонажі переповнені скепсисом.

Гамлет наповнений світлим почуттям до Офелії в самому початку твору, і в цьому він подібний до ключового герою Лермонтова. Обидва персонажа люблять щиро і чисто, але люблять саме те, що малює їм їх мрійливо-піднесене нутро. Коли ж образ коханої стикається з жорстокою реальністю, в наявності найсильніший внутрішній конфлікт обох героїв. Обидва персонажа мало дорожать своїм життям, готові зустріти смерть навіть з піднесеним почуттям.

Між трагедіями Шекспіра і Гамлета простежується певна жанрова близькість.

Посилання на основну публікацію