Патрік де Вітт “Брати Sisters” – аналіз

Колись десь чомусь з якихось особистих міркувань з’явилися адепти здорового способу життя. Вони спокійно чистили зуби, брали легку їжу, медитували. Загалом, особливо нікому такі люди не заважали. Безумовно, нині важко продихнути, відбиваючись від інформації, що повідомляє, що краще їсти, як виводити з організму шлаки і чому корисно займатися йогою; ніби без знання цього людство обов’язково вимре. Такі реалії нашого часу: у людей в голові засіла зараза, моментально з’їла їх мозок. І ось сталося довгоочікуване – адепти здорового способу життя вирушили в минуле. У разі Патрика де Вітта – на Дикий Захід.

Письменник вносить в сюжет смішні сцени, пов’язані якраз з усвідомленням одного з дійових осіб, щодо необхідності задуматися про сьогодення, оскільки треба готуватися до дня завтрашнього. Навіть неважливо, якщо його через п’ять хвилин зрешетили повз проїжджав чоловік з вогнепальною зброєю, до ладу не надавши значення тому, для чого він власне це зробив. Дикий Захід інакше не сприймається. Здається, його населяли відчайдушні люди, яким важливо було відстоювати справедливість або в широкому пориві душі грабувати поїзда, банки і просто так стріляти в тих, хто їм не подобається.

Читач через силу сміється. Головний герой – не від світу цього. Він турбується про таких проблемах, за які отримує осуд оточуючих людей. Втім, навіть якщо він божевільний, ніхто не стане йому явно на це натякати, поки той здатний у відповідь нашпигувати свинцем гострих на язик. Хоча сумнівно, щоб така людина взагалі посмів застосувати зброю для відстоювання своїх прав. Він просто зобов’язаний бути пацифістом і піклуватися про тварин, жінок і взагалі вважатися гуманною людиною, як того вимагає читач XXI століття.

Що стосується того, що відбувається дії на сторінках книги, то і тут автор відштовхується від сучасності. Його герої розмірковують частиною шаблонно, немов зійшли з екранів. Інша частина виконує роль “прибульців з майбутнього”. Дане поєднання ніяк не сприймається. Потрібно було захопити з собою не тільки знання, а й більш дієві засоби, щоб зуміти вплинути на світогляд персонажів з мисленням героїв з вестернів. Патрік подібної мети не ставив – він наповнив розповідь подіями, тлумачачи минуле на свій лад, нібито таке могло бути; адже повинні ж були жити на Дикому Заході адепти зожа і гігієни, а не тільки злочинці, мисливці за головами, шерифи, жінки легкої поведінки і індіанці.

Не обходиться в сюжеті без взаємного непорозуміння. Головні герої твору дійсно є братами, разюче відрізняючись один від одного. Оповідачем історії виступає не представник сильної половини людства, а його жіночний кровний родич, що сприймає те, що відбувається досить дивним для Дикого Заходу чином. Саме його Патрік де Вітт зробив оповідачем, виставивши душевні метання героя напоказ. На хід думок і здійснювані вчинки буде цікаво дивитися при екранізації, але на сторінках книги автору не вдалося в повній мірі відобразити клоунаду. Витівки адепта здорового способу життя від першої особи не забезпечують повного занурення в атмосферу його світорозуміння.

Патрік створив те, що до нього в вестернах було відсутнє. Останнім новатором був, будемо вважати, Джекі Чан, переосмислити значення китайців з скривджених усіма кулі в досить агресивно налаштовану бойову одиницю. Про новаторів блакитний хвилі пропонується промовчати. Здається, Дикий Захід скоро відчує вторгнення з усіх боків. Вампіри вже були, чому там тепер не виявитися, допустимо, роботам?

Посилання на основну публікацію