Пастернак і революція: авторська позиція (за романом «Доктор Живаго»)

Всесвітньо відомі твори Бориса Пастернака довгий час були під забороною радянської цензури. Що ж послужило причиною? Що такого було в його виданнях, чого не було б знати народу? Або, може бути, його просто не зрозуміли.

Довгоочікуваний, вимучений десятирічним періодом життя роман «Доктор Живаго» став яскравим і точним розповіддю ставлення автора до революції. Описуючи особисте життя і світогляд головного героя, Б. Пастернак як не можна краше передає читачеві свої емоції, своє ставлення до подій навколо. Зовсім не випадково на життєвому шляху нашого героя зустрічаються три абсолютно різні жінки. Їхні образи втілюють собою невід’ємні частини, що сприяють становленню Росії. Саме в цих жінок ми бачимо прагнення автора вберегти культуру, зберегти інтелігенцію і «достукатися до суспільства».

У своєму романі Пастернак передає читачеві своє світовідчуття, описуючи особисті погляди і думку суспільства в цілому. Що щодо ставлення до революції, воно дуже неоднозначне. Нововведення і «рух вперед» він завжди підтримував. Це навіть стало однією з причин такого кроку його головного героя від першої дружини, яка була сущим представником дореволюційного часу, його культурним минулим, не більше. Але в той же час він ясно бачив недоліки «нового» життя. Такий художньої антитезою і боротьбою протилежних сил автор висловлює своє занепокоєння за покоління.

Так само в творі «Доктор Живаго» Б. Пастернак відроджує ідею самобичування і неоднозначності людської особистості. У свою чергу це виступає духовною стороною життя героїв. Адже головною ідеєю, навколо якої відбуваються всі події, є вплив переломних подій революції в країні на життя кожної людини. Не дивлячись на душевну розруху і приреченість, головний герой роману все ж намагається бачити позитивні сторони в даній ситуації. Знаходячи порятунок душі у притулку жінок, так яскраво-виражений символізують складові тих часів. Але, не дивлячись на все це, життя нашого героя стає все важче, так витончено підкреслюючи життєві ситуації самого автора. Адже складно жити, коли в тебе «вселилися» протиборчі сили. Душа автора вимагала визначеності, розум же «говорив» про своє: справедливість і правота вливалися в єдине ціле з обмеженістю і цинізмом. Безпосередньо цей факт став причиною спаду життєвих і творчих сил Живаго. Він не може змиритися з обманом, який царює навколо нього. Він наповнений бажанням розповісти всім правду, доповісти істину. Але в цьому немає сенсу. Адже ідея Пастернака спочатку полягала не в пропаганді і вихвалянні революції, і не в її засудження. Описуючи погляди свого героя, автор перш за все намагався донести свій погляд на ситуацію, побачити нюанси даної проблеми, обговорити їх і знайти рішення. Така концепція поглядів була рідкісним випадком. Адже кожен без винятку пропагував перемогу «білих» чи «червоних». Нейтралітет – ось, що було новинкою. Авторська позиція – подивитися на революційні дії об’єктивно, без людських факторів, що впливають. У романі яскравим, що символізує позицію автора моментом є догляд Юрія без прийняття будь-чиєї сторони билися рядів.

На думку автора, революція мала як позитивні характеристики, так і недоліки. Мета революції: братство народів, чесність, рівноправність і достаток. Б. Пастернак повністю підтримував цю думку. Але абсолютно протиборствувати методам її досягнення, адже вони були жахливі і надмірно жорстокі: кровопролиття, приниження, вбивства. Цього вже точно не могла терпіти творча душа нашого автора. У романі Пастернак доповідає нам, що все, що відбувається в той час в Росії було просякнуте насильством, що в свою чергу суперечило природності людського життя. «Прокинувшись, ми вже більше не повернемо втраченої пам’яті», – писав автор. А та в правду, коли наші вуха знаходяться в сумнівному полоні чиїхось мов, ми не в силах протистояти. Але варто тільки прокинутися – і погляд на світ змінюється.

Роман «Доктор Живаго» став настільки популярним закордоном і так «не прижився» в Росії. Можливо, причиною цього є світоглядне виховання, а, може, і менталітет. Не дивлячись ні на що, він є найкращим твором Пастернака, а так само його текстовим варіантом пориву думок.

ПОДІЛИТИСЯ: