Особливості композиції повісті «Стара Ізергіль»

У повісті «Стара Ізергіль» Горький зобразив свій ідеал особистості. Автор зробив це в алегоричній формі. Романтичними рисами наділені навіть реалістичні основи твору. Наприклад, дія розгортається на узбережжі Бессарабії. Оповідач збирав там виноград.

Горький зазначає, що природа описуваного краю просто казкова. Особливо яскраво описані переливи барв під час заходу, коли «криваво-червоний місяць вийшла з надр землі, а разом з нею на небі з’явилися золоті зірки». За допомогою тіней, що падають від листя і хмар, автор з’єднує дві площини повісті – реальну і романтичну.

У «Старій Ізергіль» Горький використовує прийом обрамлення. Історією оповідача починаються і закінчуються легенди про Ларрі і Данко, а також опис життя Ізергіль. Що дозволяє об’єднати три частини твору? Це основна проблема, яку розкриває автор. Вона полягає в тому, що можна назвати справжньою цінністю людської особистості.

Перша легенда оповідає про Ларрі – сина простої жінки і орла. Він був і людиною, і фантастичним істотою одночасно. При спілкуванні з людьми герой вів себе негідно: міг собі дозволити розмовляти зі старшими без поваги, чи не шанував звичаїв і відповідав співрозмовникові лише тоді, коли хотів. Ларра зробив жахливе – убив дівчину, яка всього лише не відповіла взаємністю на його залицяння. Дивно, але навіть перед лицем смерті цей герой не змінив своєї поведінки. Ларра відповідав людям так, немов вони були його рабами.

Кульмінацією цієї легенди є суд. Сюжет побудований на протистоянні народу і особистості, яка прагне до абсолютної свободи. Найстрашнішим покаранням для Ларрі стало безсмертя, яка означала вічну відторгнутість.

У другій частині розповіді описується життя бабусі Ізергіль. Вона витратила молодість і здоров’я на любов. Описуючи тих, хто був їй доріг, стара навіть не називала імен. Ізергіль в своїх спогадах воскресила і рудого гуцула, і чорновусого рибалки, і важливого турка, і багатих панів. В оповіданнях героїня зазначає, що в житті завжди є місце подвигу. Це підтвердилося і в її власній долі. Ізергіль піддалася смертельної небезпеки заради свого останнього коханого. Вона одяглася злиденній і пробралася в село, щоб врятувати Аркадек. Їй навіть довелося вбити вартового для визволення бранців. Проте, Ізергіль прогнала коханого, почувши брехливу подяку.

В результаті стара стала жити так само, як і всі. Вона порівняла себе з птахом, але не з орлом, як раніше, а з зозулею, якій вже пора вити власне гніздо. Оповідач відзначає, що йому було сумно поруч з Ізергіль. Стара нагадала йому про швидкоплинність життя. Це неприємне враження підтримав і пейзаж: похмурі хмари гасили зорі, місяць стала темною плямою. Вибратися з полону печалі допоміг побачений далеко світло. Завдяки йому повернулася казкова атмосфера.

Ключовий епізод, який грає роль кульмінації сюжету, – легенда про Данко. Його структура така ж, як і у двох попередніх. Внутрішній сюжет збудований на оповіданні Ізергіль. Згідно з цією легендою, колись давно одні племена порушили життя інших, прогнавши їх далеко в ліси та болота. Повалені люди не могли протистояти сильним і злим ворогам. Ослаблені плачем і страхом, вони були готові жити під гнітом ворога. Але тут з’явився Данко. В його очах був живий вогонь і багато сили, тому люди пішли за ним.

Так само, як і в легенді про Ларрі, кульмінацією став суд над Данко. Але через що героя прирекли на страту? Через те, що він закликав усіх йти до світла і втомив людей, вони стали подібні звірам, втратили благородство. Але вогонь у грудях Данко розгорявся все яскравіше. І тоді він вирвав своє палаюче серце і освітив їм дорогу, надихаючи людей на подальший рух. Врятовані навіть не помітили смерті героя. Єдина людина, що побачив вогонь, настав на серце Данко.

Розв’язку конфлікту розповіді я вважаю двоїстої. З одного боку, висвітлюється трагічна доля незвичайної людини в світі темряви, з іншого – оспівуються сміливі вчинки героїв, які намагаються вивести людей до світла. Кожен вирішує сам, яким шляхом піти.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Що таке ода в літературі?