Образи «шукачів скарбів» в романі «Дванадцять стільців»

Остросатірічеських роман Ільфа і Петрова продовжує викликати інтерес читачів понад вісім десятиліть. З перших глав книга починає набувати пригодницький характер, оскільки в основу вкладений сюжет пошуку скарбів трьома героями: компаньйонами Остапом Бендером і Іполитом Вороб’яніновим і їх конкурентом Федором Востріковим.

Незважаючи на своє кримінальне минуле і сьогодення, Остап Бендер постає перед читачем начитаним і освіченим громадянином, хитромудрі афери якого продумані дуже ретельно. Його цікавлять більше не скарби, а спосіб їх видобутку, тому він не шукає легких шляхів і вплутується в забавні історії. Він настільки все ретельно продумує, що практично ніколи не залишається в програші – за це автори називають його в романі «великим комбінатором».

Іполит Вороб’янінов зі смішним прізвиськом «Киця» відноситься до життя зовсім не так, як це робить Бендер. Він одержимий ідеєю добути скарби і цікавиться більше результатом, ніж самим процесом. Помітивши в Бендера вмілого афериста, він погоджується віддати йому половину коштовностей, при цьому сам бере безпосередню участь в аферах свого товариша. Вороб’янінов стає «батьком російської демократії», серцеїдом і жебраком, терпить побої і приниження.

Священик Федір Востріков є повним протиставленням праведного людини. Він не соромиться конкурувати з Бендером і Вороб’яніновим і обманює свою дружину, сказавши, що скарби заповідані йому. Матушка Катерина Олександрівна, розпродавши все майно, залишається одна в порожньому будинку: Востріков витратив усі кошти на покупку лже-гарнітура і божеволіє.

Таким чином, всі три героя-шукача скарбів мають різні характери, але переслідують одну мету і в підсумку все залишаються і жорстоко розплачуються за своє прагнення розбагатіти.

ПОДІЛИТИСЯ: